Талідомід

Дата: 03.02.2026 | Категорія:

Талідомід

Показання

Множинна мієлома (при одночасному застосуванні з дексаметазоном),

  • шкірні прояви лепроматозу (вузлувата еритема),
  • синдром “трансплантат проти хазяїна” (ССВХ),
  • yрецидивуючий афтозний стоматит при ВІЛ-інфекції та захворюваннях сполучної тканини (синдром Бехчета),
  • паранеопластична пітливість, yпаранеопластичний та уремічний свербіж,
  • кахексія при ВІЛ-інфекції та раку, yнестримні шлунково-кишкові кровотечі,
  • нестримна діарея, спричинена іринотеканом,
  • дискоїдний червоний вовчак,
  • ревматоїдний артрит,
  • профілактика відторгнення трансплантата

Протипоказання:

  • Оскільки талідомід викликає тяжкі вроджені аномалії (відсутність або вкорочення кінцівок), він протипоказаний вагітним жінкам та жінкам з дітородним потенціалом, якщо не застосовуються суворі засоби контрацепції
  • Лікування не слід розпочинати при абсолютній кількості нейтрофілів< 750/мм3 .

Фармакологія

  • Талідомід – це імуномодулятор з антицитокіновими, антиінтегринними та антиангіогенними властивостями.4,5Він був вилучений з використання як небарбітурований снодійний засіб з протиблювотними властивостями на початку 1960-х років після того, як стало очевидним, що він є тератогенним.6Згодом було виявлено, що він має імуномодулюючі властивості з потенціалом для лікування різних станів.7Однак, його використання є суворо обмеженим і він є надзвичайно дорогим
  • Талідомід пригнічує синтез прозапального цитокіну фактора некрозу пухлин a (ФНП-a) моноцитами,8а також стимулює вироблення інтерлейкіну-2 та інтерферону-g (таким чином стимулюючи Т-лімфоцити людини).9Він також пригнічує хемотаксис нейтрофілів і моноцитів.
  • Талідомід також має антипроліферативну та проапоптичну активність у пухлинних клітинах.

Небажані ефекти

  • Повний список див. в виробника. Периферична нейропатія низького ступеня виникає у> 80% пацієнтів, які отримують талідомід, а тяжка нейропатія – у 3-5%, як правило, після лікування, що триває> 6 місяців.
  • Захворюваність вища у пацієнтів похилого віку, жінок та у пацієнтів з попередньою нейропатією або тих, хто лікується нейротоксичною хіміотерапією, напр., вінкристин, цисплатин, паклітаксел.
  • Як правило, периферична нейропатія проявляється дистальною парестезією або дизестезією з або без втрати чутливості.
  • Фізикальне обстеження може бути нормальним або показувати незначне зниження чутливості в дистальних відділах кінцівок.
  • Сила зазвичай збережена, але рефлекси, особливо гомілковостопні, можуть бути пригніченими або відсутніми. Ці симптоми, які прогресують, зазвичай починаються в дистальних відділах нижніх кінцівок і поширюються проксимально та у верхні кінцівки(30).
  • Хоча деякі дослідження виявили зв’язок між кумулятивною дозою та виникненням нейропатії,31інші не виявили.
  • Дослідження нервової провідності зазвичай показують результати, що відповідають сенсорній аксональній нейропатії.
  • Якщо у пацієнта розвивається симптоматична нейропатія, прийом талідоміду слід припинити, щоб зменшити ймовірність розвитку хронічної больової нейропатії.
  • Близько 80% пацієнтів відчувають легке зниження кишечника; це може відображати вегетативну дисфункцію і посилювати закреп.
  • Також може спостерігатися сонливість або седативний ефект, що є причиною для прийому добової дози талідоміду перед сном.
  • Талідомід (і леналідомід) підвищують ризик ВТЕ у пацієнтів з множинною мієломою, особливо при застосуванні в комбінації з високими дозами дексаметазону та/або хіміотерапією на основі антрацикліну, тому рекомендується тромбопрофілактика

Доза та застосування

Існує кілька потенційних варіантів застосування талідоміду в паліативній медицині (Таблиця 1).

  • Пацієнтки, яким призначено талідомід, повинні бути проконсультовані щодо необхідності контрацепції, а пацієнти-чоловіки повинні користуватися презервативами. Необхідно отримати письмову згоду.
  • Контрацепцію слід використовувати протягом$ 4 тижнів до початку, під час та протягом 4 тижнів після припинення лікування.
  • Рекомендується регулярне тестування на вагітність протягом усього лікування. Оскільки талідомід присутній у спермі чоловіків, які отримують лікування препаратом, навіть після вазектомії необхідно використовувати латексний презерватив під час статевих контактів з жінками репродуктивного віку.

Посилання

  1. Calabrese L, Fleischer A. Талідомід: сучасне та потенційне клінічне застосування. Am J Med 2000; 108: 487e495.
  2. Chen M, Doherty SD, Hsu S. Інноваційні способи застосування талідоміду. Dermatol Clin 2010;28:577e586.
  3. Celgene. Інформація для призначення препарату Таломід® талідомід (THALPI.013 02/10 CG). Доступно за посиланням: http://www.thalomid.com/pdf/Thalomid%20PI%20729 91- 10.pdf. Доступно з 1 жовтня 2010 року.
  4. Якобсон Я. Талідомід: чудове повернення. Expert Opin Pharmacother 2000;1:849e863.
  5. De Sanctis JB, Mijares M, Su´ arez A та ін. Фармакологічні властивості талідоміду та його аналогів. Recent Pat Inflamm Allergy Drug Discov 2010;4: 144e148.
  6. Marriott JB, Muller G, Dalgleish AG. Талідомід як новий імунотерапевтичний засіб. Immunol Today 1999;20:538e540.
  7. Peuckmann V, Fisch M, Bruera E. Потенційні нові застосування талідоміду: фокус на паліативній допомозі. Наркотики 2000;60:273e292.
  8. Sampaio EP, Sarno EN, Galilly R, Cohn ZA, Kaplan G. Талідомід селективно пригнічує продукцію фактора некрозу пухлин альфа стимульованими моноцитами людини . J Exp Med 1991;173:699e703.
  9. Corral LG, Kaplan G. Імуномодуляція аналогами талідоміду та талідоміду. Ann Rheum Dis 1999;58(Suppl 1):I107eI113.
  10. Hideshima T, Chauhan D, Shima Y та ін. Талідомід та його аналоги долають медикаментозну резистентність клітин людської множинної мієломи до традиційної терапії. Blood 2000;96:2943e2950.
  11. Радомський С, Левін Н. Талідомід. Dermatol Clin 2001; 19:87e103.
  • Автор:

    Чекменьов Костянтин Миколайович
    Лікар загальної практики - сімейний лікар

Поставити запитання лікарю