ЯК ОТРИМАТИ ДОПОМОГУ
Гепатотоксичність – це пошкодження печінки, спричинене чужорідними речовинами (ксенобіотиками). Окремим випадком гепатотоксичності є лікарське ураження печінки (ЛПН) – ушкодження, спричинене прийомом рецептурних або безрецептурних лікарських препаратів.
Клінічні прояви лікарського ураження печінки можуть бути представлені як гострим, так і і хронічним ураженням печінки, а за тяжкістю варіювати від безсимптомного підвищення печінкових амінотрансфераз до розвитку фульмінантної печінкової недостатності.
Відмінною особливістю переважної більшості препаратів, що застосовуються у хіміотерапії онкологічних захворювань, є їхня вихідна цитотоксичність. Це значною мірою визначає гепатотоксичний потенціал протипухлинних препаратів, беручи до уваги центральну роль печінки в їх метаболізмі.
Фактори ризику лікарського ураження печінки
Визначаються організмом
- Літній вік;
- жіноча стать;
- вагітність;
- генетична схильність;
- фонові захворювання печінки;
- особливості імунного статусу;
- супутні системні захворювання;
- кількість прийнятих препаратів;
- харчові чинники.
Що визначаються препаратом
- Добова доза
- Метаболічний профіль
- Ризик взаємодії з іншими препаратами (особливо при поліпрагмазії)
- Ліпосомальні препарати
Лабораторні дослідження функції печінки мають першорядне значення для діагностики ушкодження печінки, в тому числі ЛПНЩ.
Ці тести включають
- АЛТ і АСТ для оцінки гепатоцелюлярного ушкодження,
- лужну фосфатазу (ЛФ),
- γ-глутамілтрансферазу
- білірубін при холестазі, а також альбуміновий і протромбіновий час для синтезу білка в печінці.
Критерії діагностики ЛПН за допомогою цих тестів включають:
- АЛТ ≥ 5 x верхня межа норми (ВМН);
- ЛФ ≥ 2 x ВМН;
- або АЛТ ≥ 3 x ВМН
- загальний білірубін ≥ 2 x ВМН.
Відновленням та/або підтриманням “здоров’я” печінкових клітин необхідно займатися постійно, і починати терапію напередодні або в день введення хіміопрепаратів.
Якщо ви побачили підвищені показники печінкових проб в аналізі крові (АЛТ, АСТ, Білірубін, Лужна фосфатаза, ГГТП), то гепатопротективна терапія після хіміотерапії або променевої терапії вам необхідна.
Препарати, що потребують обов’язкової редукції дози в разі розвитку гепатотоксичності:
- Таксотер;
- Ерлотиніб;
- Гемцитабін;
- Паклітаксел;
Лікування гепатотоксичності у пацієнтів, які отримують протипухлинну терапію
Оскільки гепатотоксичність на тлі протипухлинної терапії найчастіше зумовлена ідіосинкразією, можливості медикаментозної корекції та/або лікування ЛПП вельми обмежені.
- У більшості клінічних ситуацій корекція і лікування медикаментозно індукованої гепатотоксичності неможливі без редукції доз протипухлинних хіміопрепаратів.
- Для більшості хіміотерапевтичних схем вироблено конкретні рекомендації щодо зміни дозування, ґрунтуючись на ступені тяжкості лікарського ураження печінки.
- Загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів із розвитком лікарсько-індукованого ураження печінки на тлі проведеної хіміотерапії базуються на критеріях тяжкості гепатотоксичності Національного інституту раку США
- При зміні біохімічних показників, що відповідають 1 ступеню гепатотоксичності, можливо продовжити проведення хіміотерапії з ретельним моніторингом лабораторних показників пацієнта (оцінка біохімічних показників, функціональних печінкових тестів) 1-2 рази на тиждень.
- У хворих із медикаментозним ураженням печінки 2 ступеня необхідно розглянути можливість зменшення дози або тимчасового припинення прийому хіміпрепарату. Також потрібне проведення оцінки динаміки динаміки біохімічних показників крові з частотою 1 раз на 3-4 дні.
- Розвиток гепатотоксичності 3-4 ступеня диктує необхідність тимчасової або повної відміни хіміопрепарату, проведення оцінки біохімічних показників крові 1 раз на 2 дні для забезпечення своєчасної діагностики розвитку фульмінантної печінкової недостатності
- Хіміотерапія може призвести до пошкодження печінки, але людина може вжити заходів, щоб знизити ризик. Це може включати в себе прийом біологічно активних добавок або альтернативних ліків, а також вакцинацію.
- Хіміотерапія є відносно стандартним методом лікування різних видів раку. Незважаючи на потенційну ефективність у лікуванні раку, вона також може призвести до потенційно серйозних побічних ефектів, включно з легким або важким пошкодженням печінки.
- Метаболізм багатьох хіміотерапевтичних препаратів залежить від печінки. Однак деякі з них можуть спричиняти серйозні пошкодження печінки. Хіміотерапевтичні препарати можуть спричиняти легкі проблеми з печінкою, а комбінована терапія може посилити ці наслідки.
Поставити запитання лікарю