Лікування полінейропатії після хіміотерапії

Полінейропатія після хіміотерапії – це пошкодження нервів периферичної нервової системи.

Полінейропатія після хіміотерапії виражається в неприємних відчуттях у руках і ногах – виникає слабкість у кінцівках, відчуття поколювання, розпирання, оніміння в долонях, втрата чутливості, ломота м’язів і суглобів.

Це захворювання виникає внаслідок пошкодження нервових волокон цитостатиками – препаратами, що використовуються для лікування раку.

Найчастіше уражаються чутливі та вегетативні нерви, що призводить до різноманітних симптомів, таких як оніміння, поколювання, біль, порушення координації рухів та інші.

Полінейропатія – це ураження периферичних нервів, яке може виникати як ускладнення хіміотерапії. Вона проявляється різноманітними симптомами, залежно від типу уражених нервових волокон.

Полінейропатія після хіміотерапії – це пошкодження нервів периферичної нервової системи. Полінейропатія після хіміотерапії виражається в неприємних відчуттях у руках і ногах – виникає слабкість у кінцівках, відчуття поколювання, розпирання, оніміння в долонях, втрата чутливості, ломота м’язів і суглобів.

Полінейропатія є одним із частих ускладнень хіміотерапії, до того ж вона може стрімко розвиватися, проявитися навіть за кілька місяців після завершення лікування й істотно погіршити якість життя. У разі своєчасно розпочатої симптоматичної терапії полінейропатія оборотна.

Серед препаратів, що найчастіше викликають периферійну нейропатію:

• Цисплатин, Карбоплатин, Оксаліплатин
• Вінбластин, Вінкристин
• Таксани (Паклітаксел, Доцетаксел)
• Трастузумаб (Герцептин)
• Пертузумаб (Пер’єта)

На жаль, периферійна нейропатія може значно знизити якість життя пацієнтів та змусити лікарів обмежувати дозу протипухлинних препаратів.

Види полінейропатії:

• Дистальна: симетричні порушення чутливості та/або рухових функцій, зазвичай починаються з кінцівок.
• Сенсорна: оніміння, поколювання, відчуття холоду або печіння, дизестезія (спотворене сприйняття дотику).
• Моторна: слабкість м’язів, зниження тонусу, атрофія, мимовільні рухи, утруднення при виконанні простих рухів.
• Вегетативна: порушення серцевого ритму, артеріального тиску, запаморочення, проблеми з травленням, потовиділенням, сечовипусканням, слухом та потенцією.
• Центральна: (рідкісний тип) енцефалопатія, судоми, порушення свідомості.

Клінічна картина полінейропатії може включати різні комбінації цих симптомів.

Рекомендації ASCO (Американського товариства клінічної онкології) щодо лікування:

• Дулоксетин (Сімбалта): антидепресант, який може зменшити біль та інші симптоми.
• Інші препарати: в окремих випадках можуть призначатися трициклічні антидепресанти, габапентин, БАК-гелі (містять баклофен, амітриптилін та кетамін).
• Вітаміни групи В: для підтримки нервової системи.
• Інгібітори холінестерази (Іпідакрин): для покращення нервово-м’язової передачі.

Реабілітація:

• Лікувальна фізкультура (ЛФК): вправи на баланс, координацію, ходьбу, дрібну моторику.
• Фізіотерапія: лазеротерапія, магнітотерапія, електростимуляція.

Загальні рекомендації для пацієнтів з полінейропатією:

• Безпека: запобігання опікам (використання рукавичок, термостатів), падінням (килимки, ортопедичне взуття, додаткове освітлення).
• Обережність: мінімізація перешкод вдома, обмеження пересування по вулиці, особливо взимку.

Важливо пам’ятати, що лікування та реабілітація полінейропатії повинні бути індивідуальними та проводитися під наглядом лікаря.