Флуконазол (Fluconazole)

Фармакологічна група: Протигрибкові препарати (похідні триазолу). Основна фармакологічна дія: Механізм дії флуконазолу полягає в підвищенні проникності клітинної мембрани грибів, що призводить до витоку клітинного вмісту та запобігає поглинанню клітиною важливих молекул. Флуконазол не піддається сильному впливу індукторів або інгібіторів ферментів, оскільки більша частина дози виводиться в незміненому вигляді з сечею.

Доступні форми випуску:

Капсули 50 мг, 150 мг, 200 мг; суспензія 50 мг/5 мл, 200 мг/5 мл; розчин для інфузій 50 мг/25 мл, 200 мг/100 мл, 400 мг/200 мл. (Капсули 150 мг можуть продаватися без рецепта для лікування генітального кандидозу).

Показання в паліативній допомозі:

Кандидоз слизових оболонок (включаючи ротоглотковий та стравохідний); генітальний кандидоз.

Протипоказання та застереження: Існує відомий ризик подовження інтервалу QT та розвитку життєво небезпечної піруетної тахікардії (TdP). Слід уникати спільного призначення з препаратами, що подовжують QT, а також застосовувати з обережністю при вираженій брадикардії, нещодавньому інфаркті міокарда та некомпенсованій серцевій недостатності. До початку лікування необхідно скоригувати гіпокаліємію та гіпомагніємію. Препарат може спричиняти підвищення печінкових ферментів; при появі клінічних ознак захворювання печінки його слід відмінити. Рідко спричиняє ексфоліативні шкірні реакції (при появі висипу або бульозних уражень лікування слід негайно припинити).

Побічні ефекти:

• Часто: біль у животі, діарея, головний біль, підвищення рівня печінкових ферментів, нудота, висип, блювання.
• Нечасто: анемія, зниження апетиту, астенія, холестаз, запор, запаморочення, сонливість, сухість у роті, порушення смаку, жовтяниця, судоми та ін.
• Рідко: алопеція, анафілаксія, ангіоневротичний набряк, дискразії крові, гепатит, гіпокаліємія, подовження QT та TdP, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.

Лікарська взаємодія: Флуконазол є потужним інгібітором CYP2C19 та помірним інгібітором CYP2C9; у високих дозах (>200 мг/добу) він також інгібує CYP3A4. Інгібування ферментів може зберігатися до 4–5 днів після відміни препарату. Флуконазол критично підвищує концентрацію в крові багатьох препаратів, підвищуючи ризик їх токсичності. Взаємодіє з: амітриптиліном, целекоксибом (дозу НПЗП потрібно знизити вдвічі), циталопрамом (ризик серотонінового синдрому), фентанілом, метадоном, мідазоламом, диклофенаком, фенітоїном, сертраліном, варфарином. Підвищує ризик міопатії при прийомі з статинами. Поєднання з препаратами, що подовжують QT (наприклад, аміодарон, галоперидол, еритроміцин), суворо протипоказане або потребує крайньої обережності. Індуктори (рифампіцин) знижують концентрацію флуконазолу.

Дозування:

• Кандидоз слизових оболонок: 50 мг внутрішньо 1 раз на добу протягом 7–14 днів. У складних випадках доза може бути збільшена до 100 мг/добу. При ураженні стравоходу лікування може тривати до 30 днів. ✢ В одному з досліджень повідомлялося про ефективне використання одноразової дози 150 мг внутрішньо для лікування кандидозу слизових у пацієнтів з прогресуючим раком.
• Генітальний кандидоз: 150 мг внутрішньо одноразово.

Коригування дози: Літнім пацієнтам корекція не потрібна. При печінковій недостатності застосовувати з обережністю (даних мало). При порушенні функції нирок корекція одноразової дози не потрібна. При багаторазовому застосуванні дозу коригують за кліренсом креатиніну: якщо CrCl ≤50 мл/хв (у пацієнтів без діалізу), рекомендується знизити дозу на 50% з другого дня лікування.

Метафора: Флуконазол — це «хімічний руйнівник мембран» для грибкової інфекції. Він надійно знищує грибок, але паралельно працює як упертий «регулювальник» у печінці, на кілька днів перекриваючи шляхи виведення для багатьох інших критично важливих ліків (від варфарину до фентанілу), що вимагає ювелірного перегляду всіх дозувань, щоб не спровокувати лікарську аварію.