Магнію сульфат (Magnesium sulfate)

Фармакологічна група: Електроліти для парентерального застосування. Основна фармакологічна дія: Поповнення дефіциту магнію в організмі. Магній виводиться нирками і може накопичуватися при їхньому порушенні. Через погану біодоступність більшості пероральних форм, симптоматичну гіпомагніємію часто лікують саме внутрішньовенним введенням.

Доступні форми випуску

• Магнію сульфат 10% (100 мг/мл; 0,4 ммоль/мл): розчин для інфузій, ампули 1 г/10 мл.
• Магнію сульфат 50% (500 мг/мл; 2 ммоль/мл): розчин для ін’єкцій, ампули 1 г/2 мл; 2,5 г/5 мл; 5 г/10 мл; 10 г/20 мл. Розчин для інфузій, ампули 25 г/50 мл.

Показання

• Симптоматична гіпомагніємія.

Протипоказання та застереження

• Абсолютні протипоказання: тяжка ниркова недостатність.
• Застосовувати з обережністю у пацієнтів із:
  • легкою та помірною нирковою недостатністю (ризик гіпермагніємії);
  • міастенією гравіс (myasthenia gravis);
  • тяжкою дегідратацією;
  • тяжкою печінковою недостатністю.
• У пацієнтів, які отримують сульфат магнію, слід рутинно контролювати рівень кальцію (Ca2+) у сироватці крові.

Побічні ефекти

• Гіпокальціємія.
• Симптоми гіпермагніємії (наприклад, нудота, блювання, сплутаність свідомості, сонливість).

Лікарська взаємодія

• Фармакокінетична: невідома.
• Фармакодинамічна: Дигоксин — виробник рекомендує обережність при сумісному застосуванні. Опіоїди — ризик пригнічення дихання, пов’язаний з гіпермагніємією.

Дозування

• Для поповнення дефіциту може знадобитися до 160 ммоль (40 г) магнію шляхом повільної внутрішньовенної інфузії (ІВІ) протягом періоду до 5 днів.
• Концентрація магнію в інфузії не повинна перевищувати 20% (200 мг/мл або 0,8 ммоль/мл); максимальна швидкість інфузії становить 150 мг/хв або 0,6 ммоль/хв (тобто 1,5 мл/хв 10% розчину).
• Вміст магнію в сироватці крові слід вимірювати протягом усього курсу лікування.
• Схеми замісної терапії (згідно з локальними протоколами):
  • 35–50 ммоль (8,75 г – 12,5 г сульфату магнію) розводять в 1 літрі фізрозчину (NaCl) або глюкози (GLU) та вводять через помпу протягом 12–24 годин.
  • 20 ммоль (5 г сульфату магнію) розводять в 1 літрі фізрозчину (NaCl) або глюкози (GLU) та вводять через помпу протягом 3 годин. Наступні щоденні дози переглядають відповідно до рівня магнію в крові.

Коригування дози

• Літні пацієнти: специфічні рекомендації відсутні.
• Печінкова недостатність: специфічні рекомендації відсутні, проте слід застосовувати обережно через ризик вторинного пошкодження нирок при тяжкій стадії.
• Ниркова недостатність: магній може накопичуватися; дози необхідно зменшити, а плазмові концентрації магнію ретельно моніторити.