Теофілін (Theophylline)

Опубліковано в

Теофиллин (Theophylline)

Опис

Фармакологічна група: Похідні ксантину. Основна фармакологічна дія: Теофілін є похідним ксантину, хімічно близьким до кофеїну. Він конкурентно інгібує фосфодіестеразу (типів III та IV), а також блокує аденозинові рецептори, запобігаючи бронхоспазму. Препарат має вузьке терапевтичне вікно. Швидко і повністю всмоктується при пероральному прийомі. Екстенсивно метаболізується печінкою через ізоферменти CYP1A2 та CYP2E1 (процеси обмежені за ємністю і легко насичуються).

Доступні форми випуску:

  • Неліцензована рідина (special): 50 мг/5 мл.
  • Таблетки модифікованого вивільнення (Uniphyllin®): 200 мг, 300 мг, 400 мг.

Показання у паліативній допомозі:

  • Профілактика та лікування оборотного бронхоспазму.

Протипоказання та застереження:

  • Протипоказаний пацієнтам із порфірією.
  • Може викликати потенційно небезпечну гіпокаліємію, особливо при спільному застосуванні з бета-2-агоністами, кортикостероїдами та діуретиками.
  • Застосовувати з великою обережністю при: гострих гарячкових захворюваннях, аритміях, хронічному алкоголізмі, серцевій недостатності (період напіввиведення подовжується), печінковій недостатності, гіпертиреозі, виразковій хворобі шлунка та тяжкій гіпертензії.
  • Препарат має дуже вузьку межу між лікувальною та токсичною дозою (потребує моніторингу).

Побічні ефекти:

  • Дискомфорт у животі, діарея, подразнення шлунка, головний біль, гіпотензія, безсоння, нудота/блювання, прискорене серцебиття (пальпітація).

Лікарська взаємодія:

  • Теофілін сильно залежить від ферменту CYP1A2. Інгібітори (наприклад, ципрофлоксацин, еритроміцин, алопуринол, аміодарон) підвищують плазмові концентрації теофіліну, призводяць до токсичності.
  • Індуктори (наприклад, карбамазепін, фенобарбітал, фенітоїн, рифампіцин) знижують концентрацію препарату в крові.
  • Куріння та хронічне вживання алкоголю індукують CYP1A2 та CYP2E1, значно прискорюючи виведення теофіліну.

Дозування та коригування:

  • Зазвичай лікування починають із препаратів модифікованого вивільнення. Початкова доза становить 200 мг внутрішньо 2 рази на день (BD). Дозу суворо коригують залежно від концентрації препарату в плазмі крові.
  • При використанні рідини препарат призначають 3 рази на день (TDS), також під контролем крові.
  • Літнім: лікування слід починати з мінімальних доз під суворим контролем аналізів.
  • Печінкова/Ниркова недостатність: При печінковій недостатності метаболізм різко сповільнюється. Починати потрібно з мінімальних доз із ретельним моніторингом. При нирковій недостатності коригування дози не потрібне.

Метафора: Теофілін — це «туга бронхіальна пружина». Він відмінно розширює дихальні шляхи, але потребує ідеального калібрування (моніторингу крові). Якщо пружину недотягнути — ефекту не буде, а якщо перетягнути (наприклад, додавши антибіотики-інгібітори або кинувши палити), вона “вистрілить” тяжкими серцевими аритміями та судомами.

Поставити запитання лікарю

FAQ (Питання та відповіді)

Теофілін має дуже вузький терапевтичний індекс (оптимальна концентрація — від 10 до 20 мг/л). Якщо доза буде трохи меншою — препарат не подіє, якщо трохи більшою — спричинить небезпечну токсичність (аритмію, блювоту, судоми).

Смоли в тютюновому димі змушують печінку дуже швидко розщеплювати теофілін. Якщо пацієнт, який отримував звичайну дозу препарату, раптово кидає палити (наприклад, потрапивши до хоспісу), робота ферментів печінки сповільнюється, і та сама доза теофіліну в крові швидко стає токсичною.

Далеко не всі. Такі популярні антибіотики, як ципрофлоксацин або еритроміцин, сильно блокують ферменти печінки, відповідальні за виведення теофіліну, що може швидко призвести до передозування.

Схожі препарати