Глікопірронію бромід (Glycopyrronium bromide)

Фармакологічна група: Антихолінергічні засоби; четвертинні амонієві сполуки. Основна фармакологічна дія: Глікопірроній є потужним конкурентним антагоністом мускаринових рецепторів. Він блокує дію ацетилхоліну на органи-мішені: гладку мускулатуру, екзокринні залози та серце. Завдяки своїй хімічній структурі (четвертинна амонієва сполука) він є полярним і практично не проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Це робить його препаратом вибору в паліативній допомозі, коли потрібно зменшити секрецію або зняти спазм, уникаючи при цьому побічних ефектів з боку ЦНС, таких як седація або галюцинації.

Доступні форми випуску

• Sialanar®: оральний розчин 400 мкг/мл.
• Генеричні препарати: таблетки по 1 мг та 2 мг; оральний розчин 1 мг/5 мл.
• Розчин для ін’єкцій: 200 мкг/мл (ампули по 1 мл та 3 мл).
• Спеціальні форми (unlicensed): оральні суспензії різних концентрацій.

Показання

• ✢ Термінальні секреції («передсмертне хрипіння») — для зупинки утворення нового секрету в дихальних шляхах.
• ✢ Гіперсалівація (надмірна слинотеча), зокрема при неврологічних захворюваннях.
• ✢ Нудота та блювання, пов’язані з неоперабельною кишковою непрохідністю.
• ✢ Спазми гладкої мускулатури (наприклад, кишкова колька).

Протипоказання та застереження

• Відсутність абсолютних протипоказань у термінальній стадії.
• Особлива обережність: пацієнти з затримкою сечі (гіпертрофія простати), глаукомою, тахікардією, міастенією гравіс та тяжкою нирковою недостатністю.
• Міастенія гравіс: існують повідомлення про можливість обережного використання для контролю секрецій у таких пацієнтів під наглядом.
• Відсутність центральної дії: оскільки препарат не потрапляє в мозок, він не викликає сонливості, що важливо для пацієнтів, які хочуть зберігати ясну свідомість, але страждають від секрецій або кольок.

Побічні ефекти

• Типові антихолінергічні ефекти: сухість у роті (ксеростомія), запор, утруднене сечовипускання, порушення зору (акомодації), пригнічення потовиділення.
• Серцево-судинна система: тахікардія (хоча ризик її виникнення нижчий, ніж при застосуванні атропіну).
• ЦНС: запаморочення або сплутаність свідомості трапляються вкрай рідко через погане проникнення через ГЕБ.

Лікарська взаємодія

• Адитивний ефект: посилення антихолінергічної дії при сумісному застосуванні з трициклічними антидепресантами, циклізином, антипсихотиками.
• Прокінетики: глікопірроній може знижувати ефект метоклопраміду та домперидону на моторику ШКТ.
• Бета-агоністи: підвищений ризик виникнення тахікардії.

Дозування

• ✢ Термінальні секреції: 200 мкг підшкірно (SUBCUT) кожні 4 години за потребою (PRN). Через шприцевий насос (CSCI) — початково 600 мкг на 24 години, максимум до 1200 мкг.
• ✢ Гіперсалівація: початково 200 мкг перорально (PO) тричі на добу (TDS), за потреби дозу збільшують до 1000–2000 мкг TDS.
• ✢ Кишкова непрохідність та колька: режим такий самий, як при секреціях (600–1200 мкг/24 год через CSCI).

Коригування дози при нирковій недостатності

Глікопірроній виводиться переважно нирками в незміненому вигляді, тому при нирковій недостатності він може накопичуватися.

• Рекомендація: при CrCl <30 мл/хв максимальна доза повинна становити 100 мкг PRN або 600 мкг на 24 години через помпу.