Алопуринол (Allopurinol)

Фармакологічна група: Препарати, що пригнічують утворення сечової кислоти; інгібітор ксантиноксидази. Основна фармакологічна дія: Блокує фермент ксантиноксидазу, який відповідає за перетворення гіпоксантину в ксантин, а ксантину — в сечову кислоту. Це знижує рівень сечової кислоти в плазмі крові та сечі, запобігаючи відкладенню солей.

Доступні форми випуску

• Zyloric®: таблетки по 100 мг та 300 мг.
• Генеричні препарати: таблетки по 100 мг та 300 мг.
• Unlicensed спеціальні форми: оральна суспензія 100 мг/5 мл.

Показання

• Профілактика подагри.
• Гіперурикемія, спричинена хіміотерапією раку (синдром лізису пухлини).
• Профілактика утворення ниркових каменів (кальцій-оксалатних та уратних).

Протипоказання та застереження

• Важка гіперчутливість: препарат слід негайно відмінити при появі будь-якого висипу, оскільки це може бути передвісником тяжких реакцій, таких як синдром Стівенса-Джонсона.
• Етнічні особливості: носії алеля HLA-B*58:01 (часто зустрічається у вихідців з Китаю (Хань), Африки та Індії) мають значно вищий ризик розвитку шкірної токсичності; рекомендується попередній скринінг.
• Гострий напад подагри: не можна починати лікування до повного завершення гострого нападу, оскільки алопуринол може його пролонгувати.
• Гідратація: пацієнти повинні споживати достатньо рідини для підтримки діурезу, щоб запобігти осадженню ксантинів у нирках.

Побічні ефекти

• Часто: шкірний висип (якщо він легкий, препарат можна спробувати повернути після зникнення висипу, але при повторенні — відміна назавжди).
• Нечасто: нудота, блювання (можна мінімізувати, приймаючи ліки після їжі), підвищення рівнів печінкових ферментів.
• Рідко: гепатит, синдром Стівенса–Джонсона, токсичний епідермальний некроліз.
• Дуже рідко: агранулоцитоз, апластична анемія, лімфаденопатія.

Лікарська взаємодія

• Азатіоприн та 6-меркаптопурин: алопуринол блокує їх метаболізм, що різко підвищує їх токсичність. При одночасному застосуванні дози азатіоприну або 6-меркаптопурину мають бути знижені до 25% від початкових.
• Антациди (алюмінію гідроксид): можуть знижувати всмоктування алопуринолу; інтервал між прийомами має бути не менше 3 годин.
• Циклоспорин та теофілін: рівень цих препаратів у крові може зростати при прийомі алопуринолу.
• Діуретики (особливо тіазидні): підвищують ризик тяжких шкірних реакцій, особливо у пацієнтів із порушенням функції нирок.

Дозування

• Початкова доза: 100 мг на добу перорально після їжі.
• Підтримуюча доза: залежить від тяжкості стану (100–200 мг при легких, 300–600 мг при середніх та до 900 мг при важких станах).
• Важливо: дози, що перевищують 300 мг, слід ділити на кілька прийомів для покращення шлунково-кишкової переносимості.

Коригування дози

• Літні люди: рекомендується використовувати найменшу ефективну дозу.
• Ниркова недостатність: при тяжких порушеннях доза не повинна перевищувати 100 мг на добу або прийматися через більші інтервали.
• Діаліз: алопуринол виводиться при гемодіалізі; може знадобитися доза 300–400 мг одразу після кожної процедури.

Фармакологія та додаткова інформація

Алопуринол швидко всмоктується, досягаючи піку в крові через 1,5 години. Основний метаболіт — оксипуринол — також є активним інгібітором ксантиноксидази. Препарат виводиться переважно нирками, менше 10% — у незміненому вигляді.