Метформін (Metformin)

Опубліковано в

Метформин (Metformin)

Опис

Фармакологічна група: Пероральні гіпоглікемічні препарати; бігуаніди. Основна фармакологічна дія: Метформін затримує всмоктування глюкози в кишечнику, пригнічує вироблення глюкози печінкою (гальмує глікогеноліз і глюконеогенез) і підвищує захоплення глюкози м’язами на периферії. Він знижує базальний і постпрандіальний рівень глюкози, але не стимулює секрецію інсуліну, тому ризик гіпоглікемії мінімальний. У його розподілі та виведенні ключову роль відіграють білки-переносники органічних катіонів (OCT1 у печінці та OCT2 у нирках). Виводиться нирками в незміненому вигляді.

Доступні форми випуску

  • Таблетки стандартного вивільнення: 500 мг, 850 мг.
  • Пероральний розчин (без цукру): 500 мг/5 мл.
  • Таблетки модифікованого вивільнення (SR): 500 мг, 750 мг, 1000 мг.

Показання в паліативній допомозі

  • Цукровий діабет 2 типу (особливо у пацієнтів із надмірною масою тіла).

Протипоказання та застереження

  • Строго протипоказаний при станах, що підвищують ризик лактоацидозу: тяжка серцева недостатність, тяжка ХОЗЛ, печінкова недостатність і виражена ниркова недостатність (eGFR <30 мл/хв).
  • Втручання: Препарат необхідно відмінити за 48 годин до проведення планової операції під загальним наркозом, а також перед введенням йодовмісної контрастної речовини (КТ/МРТ з контрастом), і не відновлювати щонайменше 48 годин після.

Побічні ефекти

  • Дуже часто: Шлунково-кишкові розлади (діарея, втрата апетиту, нудота і блювання). Зазвичай вони минають самі по собі і їх можна мінімізувати, приймаючи препарат під час їжі та повільно підвищуючи дозу.
  • Часто: Порушення смаку (металевий присмак), дефіцит вітаміну B12 (при прийомі понад 3 роки).
  • Дуже рідко: Лактоацидоз (життєзагрожуючий стан); підвищення печінкових проб.

Лікарська взаємодія

  • Препарати, що впливають на функцію нирок (інгібітори АПФ, НПЗЗ, контрастні речовини), потребують регулярного моніторингу, оскільки можуть підвищити ризик накопичення метформіну.
  • Ліки, що секретуються нирковими канальцями (дигоксин, морфін), конкурують з метформіном за білок OCT2, що може підвищувати його концентрацію в крові.
  • Кортикостероїди (дексаметазон) можуть підвищувати рівень цукру, протидіючи ефекту метформіну.
  • Алкоголь підвищує ризик лактоацидозу.

Дозування

  • Стандартне вивільнення: початкова доза 500 мг двічі на день (BD) під час або після їжі. Дозу можна підвищувати на 500 мг кожні 1–2 тижні до максимуму 3 грами на добу.
  • Модифіковане вивільнення (SR): початкова доза 500 мг 1 раз на день увечері. Максимум 2 грами на добу.

Коригування дози

  • Літнім пацієнтам потрібно регулярно перевіряти функцію нирок.
  • При печінковій недостатності: уникати через ризик лактоацидозу.
  • При нирковій недостатності: категорично заборонений при eGFR <30 мл/хв/1.73м².

Поставити запитання лікарю

FAQ (Питання та відповіді)

Ні. Механізм дії метформіну полягає в тому, що він не стимулює виділення інсуліну підшлунковою залозою. Гіпоглікемія може розвинутися лише в тому випадку, якщо пацієнт практично повністю припинить споживання вуглеводів.

Йодовмісний контрастний засіб створює значне навантаження на нирки. Якщо нирки тимчасово перестануть виводити метформін, він накопичиться в крові та спричинить фатальний молочнокислий ацидоз (лактоацидоз).

Таблетки зі стандартним вивільненням можна подрібнити та розчинити у воді безпосередньо перед прийомом, або ж використовувати рідку форму метформіну, яку легко вводити навіть через назогастральний зонд. Таблетки SR не можна ламати.

Схожі препарати