Тамоксифен (Tamoxifen)

Фармакологічна група: Нестероїдні антиестрогени. Основна фармакологічна дія: Тамоксифен має змішану активність: він діє як антагоніст естрогенів у тканинах молочної залози, але водночас виявляє властивості агоніста в ендометрії, кістковій тканині та ліпідному обміні. Точний механізм до кінця не з’ясований, але ефект опосередкований його активними метаболітами (4-гідрокситамоксифеном та ендоксифеном). Препарат інтенсивно метаболізується в печінці (переважно через ферменти CYP3A4 та CYP3A5), а потім за допомогою ферменту CYP2D6 перетворюється на свій головний активний метаболіт — ендоксифен.

Доступні форми випуску:

• Таблетки: 10 мг, 20 мг.
• Пероральний розчин: 10 мг/5 мл.

Показання у паліативній допомозі:

• Рак молочної залози.
• Ановуляторне безпліддя.

Протипоказання та застереження:

• Препарат збільшує ризик патологічних змін ендометрія (гіперплазія, поліпи, рак ендометрія та саркома матки). Будь-які несподівані гінекологічні симптоми, особливо вагінальні кровотечі, потребують негайного обстеження.
• Збільшує ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ) у 2–3 рази. Пацієнтам із факторами ризику може знадобитися тривала профілактика антикоагулянтами.
• На початку лікування можливий минаючий “спалах” захворювання (посилення болів у кістках та самій пухлині), що іноді пов’язано з доброю відповіддю пухлини на терапію.
• Можливий ризик подовження інтервалу QT/TdP, особливо при прийомі доз, що перевищують стандартні.

Побічні ефекти:

• Дуже часто: втома, затримка рідини, припливи жару, нудота, висип, вагінальні виділення або кровотечі.
• Часто: алопеція, анемія, запор, діарея, зміни ендометрія, головний біль, ішемічні порушення мозкового кровообігу, судоми в ногах, тромбоемболічні ускладнення (ТГВ, ТЕЛА), міалгія, порушення смаку, біль у пухлині, порушення зору (катаракта, ретинопатія при тривалому прийомі високих доз), блювання.

Лікарська взаємодія:

• Інгібітори CYP2D6 (наприклад, пароксетин, флуоксетин): можуть знизити перетворення тамоксифену на його активний метаболіт (ендоксифен), що потенційно призводить до погіршення клінічного результату. Комбінації з сильними інгібіторами CYP2D6 слід уникати. У пацієнтів, які генетично є “повільними метаболізаторами” CYP2D6, ефект препарату також може бути знижений.
• Варфарин: тамоксифен підвищує чутливість до антикоагулянтів, збільшуючи ризик кровотеч (механізм невідомий).

Дозування та коригування:

• Стандартна доза при раку молочної залози становить 20 мг внутрішньо 1 раз на день. Немає доказів того, що вищі дози є ефективнішими.
• Літнім пацієнтам та пацієнтам із нирковою недостатністю коригування дози не потрібне.
• При печінковій недостатності специфічних рекомендацій немає, проте, враховуючи інтенсивний метаболізм препарату в печінці, такі пацієнти можуть бути більш схильні до побічних ефектів або неефективності лікування.

Метафора: Тамоксифен — це «подвійний агент» гормональної системи. У тканинах грудей він діє як надійний щит, блокуючи рецептори, що живлять пухлину, але в матці та кровоносних судинах він працює як стимулятор, що провокує побічні ефекти у вигляді потовщення ендометрія та згущення крові (тромбозів).