Апіксабан (Apixaban)

Фармакологічна група: Антитромботичні засоби; прямі пероральні антикоагулянти (ППАК); селективні інгібітори фактора Xa. Основна фармакологічна дія: Апіксабан є потужним прямим інгібітором фактора Xa. Блокуючи цей фактор, препарат перериває внутрішній та зовнішній шляхи коагуляційного каскаду крові, що призводить до пригнічення утворення тромбіну та формування тромбів. Апіксабан не має прямого впливу на агрегацію тромбоцитів, але опосередковано перешкоджає утворенню фібринової сітки, яка є основою будь-якого тромбу.

Доступні форми випуску

• Eliquis®: таблетки, вкриті плівковою оболонкою, по 2,5 мг (жовті) та 5 мг (рожеві).

Показання

• Профілактика інсульту та системної емболії у дорослих пацієнтів із неклапанною фібриляцією передсердь (NVAF), які мають один або кілька факторів ризику (вік ≥75 років, цукровий діабет, артеріальна гіпертензія, серцева недостатність, перенесений інсульт або транзиторна ішемічна атака).
• Лікування тромбозу глибоких вен (ТГВ) та легеневої емболії (ЛЕ).
• Профілактика рецидивів ТГВ та ЛЕ у дорослих пацієнтів.

Протипоказання та застереження

• Активна клінічно значуща кровотеча є абсолютним протипоказанням.
• Захворювання печінки, що супроводжуються коагулопатією та клінічно значущим ризиком кровотечі.
• Наявність злоякісних новоутворень із високим ризиком кровотечі (наприклад, активна виразка ШКТ, нещодавня операція на головному або спинному мозку).
• Одночасне лікування будь-якими іншими антикоагулянтами (за винятком схеми переходу з одного препарату на інший).
• Прийом препарату слід припинити щонайменше за 48 годин до планових операцій із помірним або високим ризиком кровотечі.
• Використання пацієнтам із протезованими клапанами серця не рекомендується (ефективність не встановлена).

Побічні ефекти

• Часто: анемія, гематоми (синці), носові кровотечі, нудота, висип, гематурія (кров у сечі), кровотечі з ШКТ, ясен, ректальні або вагінальні кровотечі.
• Нечасто: зниження кількості тромбоцитів (тромбоцитопенія), крововиливи в очі, кровохаркання, підвищення рівнів печінкових ферментів.
• Рідко: крововиливи в мозок (внутрішньочерепні), ретроперитонеальні кровотечі, кровотечі в дихальних шляхах.

Лікарська взаємодія

• Комбіновані інгібітори CYP3A4 та P-gp (кетоконазол, ітраконазол, позаконазол): значно підвищують рівень апіксабану в крові, що подвоює ризик кровотечі; сумісне використання не рекомендується.
• Індуктори CYP3A4 та P-gp (рифампіцин, фенітоїн, карбамазепін, звіробій): знижують концентрацію апіксабану, що може призвести до неефективності лікування та тромбозу.
• Антиагреганти, НПЗЗ та кортикостероїди (аспірин, клопідогрель, ібупрофен): суттєво підвищують ризик серйозних кровотеч.
• Антидепресанти (СІЗЗС/СІЗЗСН): можуть підвищувати ризик геморагічних ускладнень через вплив на функцію тромбоцитів.

Дозування

• Профілактика інсульту (NVAF): стандартна доза — 5 мг два рази на день.
• Лікування ТГВ/ЛЕ: 10 мг два рази на день протягом перших 7 днів, надалі — 5 мг два рази на день.
• Профілактика рецидивів ТГВ/ЛЕ: 2,5 мг два рази на день (після завершення мінімум 6 місяців основного курсу лікування).

Коригування дози

• Знижена доза (2,5 мг два рази на день) для пацієнтів із NVAF призначається за наявності принаймні двох із таких критеріїв: вік ≥80 років, вага ≤60 кг, рівень креатиніну сироватки ≥133 мкмоль/л.
• Ниркова недостатність: при CrCl 15–29 мл/хв рекомендована доза 2,5 мг двічі на день для NVAF; при CrCl <15 мл/хв використання не рекомендується.
• Печінкова недостатність: не потребує коригування при легких/помірних порушеннях (якщо немає коагулопатії); при тяжких порушеннях препарат протипоказаний.

Фармакологія та додаткова інформація

Апіксабан має пероральну біодоступність близько 50%. Він виводиться частково через нирки (27%), а решта — через кишечник та метаболізм. Для паліативних пацієнтів важливо, що таблетки можна подрібнювати та змішувати з водою, 5% глюкозою або яблучним пюре безпосередньо перед прийомом (у тому числі для введення через назогастральний зонд).