Еноксапарін (Enoxaparin)

Фармакологічна група: Низькомолекулярні гепарини (НМГ); антикоагулянти. Основна фармакологічна дія: Еноксапарин діє головним чином за рахунок потенціювання інгібування фактора Xa та тромбіну антитромбіном. Препарат переважно виводиться з організму через нирки, тому при нирковій недостатності потрібен ретельний контроль дози.

Доступні форми випуску: Розчин для ін’єкцій в однодозових шприцах для підшкірного введення: 20 мг, 40 мг, 60 мг, 80 мг, 100 мг, 120 мг, 150 мг. Багатодозові флакони 300 мг/3 мл. Доступний під брендами Clexane®, Clexane® Forte, Inhixa® та ін.

Показання в паліативній допомозі: Лікування та профілактика тромбозу глибоких вен (ТГВ) та тромбоемболії легеневої артерії (ТЕЛА).

Протипоказання та застереження:

• Категорично протипоказаний при активній виразці шлунка або дванадцятипалої кишки, нещодавньому геморагічному інсульті, а також при злоякісних новоутвореннях з високим ризиком кровотечі.
• Протипоказаний пацієнтам з гепарин-індукованою тромбоцитопенією (ГІТ) в анамнезі (протягом останніх 100 днів).
• Еноксапарин категорично не можна вводити внутрішньом’язово через ризик утворення гематоми в місці ін’єкції.
• При плануванні епідурального втручання потрібна консультація анестезіолога через ризик спінальної гематоми.
• НМГ можуть пригнічувати секрецію альдостерону, спричиняючи оборотну гіперкаліємію. Слід регулярно контролювати рівень калію, особливо у діабетиків та пацієнтів з нирковою недостатністю.
• Потребує регулярного моніторингу тромбоцитів через ризик ГІТ. Якщо тромбоцити падають на 30–50%, препарат відміняють.
• Профілактичні дози еноксапарину недостатні для запобігання тромбозу клапанів у пацієнтів з протезованими клапанами серця.

Побічні ефекти:

• Дуже часто: підвищення печінкових ферментів.
• Часто: кровотечі, реакції в місці ін’єкції (біль, запалення, підшкірна гематома), тромбоцитопенія.
• Рідко: гіперкаліємія, остеопороз (при тривалому лікуванні), некроз шкіри, анафілаксія.

Лікарська взаємодія:

• Фармакодинамічна: Ризик кровотеч значно зростає при спільному застосуванні з аспірином, клопідогрелем, дипіридамолом, кортикостероїдами, СІЗЗС та НПЗП. Ризик гіперкаліємії підвищується при комбінації з інгібіторами АПФ, амілоридом та спіронолактоном.

Дозування:

• Лікування ТГВ та ТЕЛА (низький ризик рецидиву): 1,5 мг/кг (150 ОД/кг) підшкірно 1 раз на добу.
• Лікування ТГВ та ТЕЛА (пацієнти з онкологією, ожирінням або рецидивами): 1 мг/кг (100 ОД/кг) підшкірно 2 рази на день.
• Медична профілактика (в т.ч. у іммобілізованих онкохворих): 40 мг підшкірно 1 раз на день. При вазі менше 50 кг або тяжкій ХНН дозу знижують до 20 мг підшкірно 1 раз на день.
• ✢ Авіаперельоти на далекі відстані (>6 годин): 40 мг підшкірно за 2–4 години до польоту.

Коригування дози:

• Літні: Корекція дози не потрібна.
• Печінкова/Ниркова недостатність: При печінковій недостатності застосовувати з обережністю. Корекція дози при нирковій недостатності повинна ґрунтуватися на кліренсі креатиніну (CrCl), а не на eGFR. При тяжкій нирковій недостатності (CrCl 15–30 мл/хв) лікувальну дозу зменшують до 1 мг/кг один раз на добу, а профілактичну дозу — до 20 мг один раз на добу. При термінальній стадії ХНН (CrCl <15 мл/хв) препарат не рекомендується через брак даних.

Метафора: Еноксапарин — це «невидимий рідкий кордон» для крові. Він не дає кров’яним пластинкам і білкам злипатися в небезпечні крижані затори-тромби. Вводити його можна лише в м’яку “подушку” підшкірного жиру, оскільки в м’язах він миттєво спровокує синці-гематоми, а якщо фільтри-нирки у пацієнта засмічені, цей «кордон» затримається в організмі довше потрібного, загрожуючи спонтанними кровотечами.