Октреотид (Octreotide)

Октреотид (Octreotide)

Опис

Фармакологічна група: Синтетичні аналоги соматостатину. Основна фармакологічна дія: Октреотид зв’язується з рецепторами соматостатину (переважно SSTR2, SSTR3 та SSTR5), чинячи потужний антисекреторний ефект на ШКТ і пригнічуючи вироблення багатьох гормонів. Біодоступність при підшкірному введенні досягає 100%.

Доступні форми випуску:

  • Ін’єкції: 50, 100, 500 мкг/мл (в ампулах і попередньо наповнених шприцах).
  • Пролонгована суспензія: Sandostatin® LAR (10, 20, 30 мг).

Показання в паліативній допомозі:

  • Купірування симптомів гастроентеропанкреатичних (GEP) ендокринних пухлин (наприклад, карциноїд, ВІПомa).
  • ✢ Антисекреторна дія поза інструкцією: профузне блювання при кишковій непрохідності, тяжка діарея, рясна бронхорея, асцит, секреція з пухлин.

Протипоказання та застереження:

  • Різка відміна підшкірного октреотиду може спричинити жовчну коліку та панкреатит.
  • Октреотид знижує моторику жовчного міхура (ризик утворення каменів).
  • З обережністю при діабеті 1 і 2 типу (може знадобитися корекція доз інсуліну та цукрознижувальних засобів).
  • Потрібна обережність при печінковій недостатності (подовжується період напіввиведення).

Побічні ефекти:

  • Дуже часто: біль у животі, утворення каменів у жовчному міхурі, діарея або запор, метеоризм, головний біль, гіперглікемія, біль у місці ін’єкції, нудота.
  • Часто: брадикардія, холецистит, запаморочення, диспепсія, гіпоглікемія, гіпотиреоз, свербіж.

Лікарська взаємодія:

  • Циклоспорин — октреотид може знижувати його всмоктування, що загрожує відторгненням трансплантата.
  • Пригнічує вироблення гормону росту, що може уповільнювати печінковий кліренс препаратів, які метаболізуються CYP3A4.
  • Інсулін і протидіабетичні засоби — потребує корекції доз через вплив на обмін глюкози.
  • Антихолінергічні засоби — дають адитивний антисекреторний ефект.

Дозування та коригування:

  • Пухлини GEP: 50 мкг підшкірно 1–2 рази на добу, максимум до 200 мкг 3 рази на добу (TDS).
  • ✢ Антисекреторний ефект (наприклад, кишкова непрохідність): 200–500 мкг на добу через CSCI (помпу). Можна збільшити до 600 мкг (у тяжких випадках застосовували до 1500 мкг).
  • При печінковій недостатності може знадобитися зниження дози; при нирковій корекція не потрібна.

Метафора: Октреотид — це «генеральний вентиль». Коли шлунково-кишковий тракт заблокований, але продовжує виробляти літри соків (викликаючи тяжке блювання), цей препарат перекриває залози на хімічному рівні, “висушуючи” систему зсередини та приносячи значне полегшення.

Поставити запитання лікарю

FAQ (Питання та відповіді)

Октреотид діє як потужний «кран», що перекриває вироблення травних соків у шлунку та кишечнику. Це різко зменшує об’єм рідини, що накопичується, що ефективно знімає розпираючий біль та безперервне блювання.

Препарат вимагає постійного контролю рівня цукру. Пригнічуючи секрецію гормонів, він може спричинити як гіпоглікемію, так і гіперглікемію, що вимагає частого коригування доз інсуліну.

Так, він фізично та хімічно сумісний з діаморфіном, галоперидолом, гіосцином, мідазоламом та метоклопрамідом за умови дотримання певних умов.

Схожі препарати