Памідронат динатрію (Pamidronate disodium)

Фармакологічна група: Бісфосфонати. Основна фармакологічна дія: Памідронат є інгібітором остеокластичної резорбції кісткової тканини. Він міцно зв’язується з кристалами гідроксіапатиту в кістках, перешкоджаючи їх руйнуванню, а також пригнічує активність і дозрівання остеокластів, зменшуючи руйнування кістки пухлинними клітинами. Практично повністю виводиться нирками в незміненому вигляді.

Доступні форми випуску

• Концентрат для приготування розчину для інфузій: 3 мг/мл, 6 мг/мл, 9 мг/мл, 15 мг/мл у флаконах або ампулах різного об’єму.

Показання у паліативній допомозі

• Пухлино-індукована гіперкальціємія.
• Болі в кістках та остеолітичні ураження, спричинені метастазами при раку молочної залози або множинній мієломі.

Протипоказання та застереження

• Препарат повинен вводитися тільки у вигляді інфузії, болюсне (швидке) введення суворо заборонено.
• Перед кожним введенням необхідно оцінювати функцію нирок та рівень електролітів (кальцій, магній), а також забезпечити адекватну гідратацію пацієнта (особливо при лікуванні гіперкальціємії) для запобігання гострій нирковій недостатності.
• З обережністю застосовується у літніх людей та пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (ризик перевантаження рідиною).
• Потрібен огляд стоматолога перед початком регулярних інфузій через ризик розвитку остеонекрозу щелепи.
• Існує рідкісний ризик розвитку атипових переломів стегна при тривалому лікуванні; пацієнтам слід повідомляти про будь-які нові болі в стегні або паху.

Побічні ефекти

• Дуже часто: лихоманка (протягом 48 годин після введення; може супроводжуватися ознобом та втомою), гіпокальціємія, гіпофосфатемія.
• Часто: болі в кістках та м’язах, анемія, кон’юнктивіт, діарея, нудота, блювання, головний біль, гіпертензія, безсоння, перехідне посилення болю в кістках, підвищення рівня креатиніну.
• Невідомо/рідко: остеонекроз щелепи, фібриляція передсердь, гостра дихальна недостатність, анафілактичний шок.

Лікарська взаємодія

• Аміноглікозиди: можуть виявляти адитивний ефект, посилюючи гіпокальціємію.
• Діуретики, НПЗЗ, талідомід: при спільному застосуванні підвищують ризик розвитку ниркової недостатності.
• Кальцитонін: адитивна дія щодо зниження рівня кальцію.

Дозування

• Усі препарати розводяться в інфузійному розчині без кальцію (переважно NaCl) і вводяться зі швидкістю не більше 1 мг/хв.
• Пухлинна гіперкальціємія: доза залежить від вихідного рівня кальцію (вводиться одноразово). До 3,0 ммоль/л — 15-30 мг; від 3,0 до 3,5 ммоль/л — 30-60 мг; від 3,5 до 4,0 ммоль/л — 60-90 мг; понад 4,0 ммоль/л — 90 мг.
• Остеолітичні ураження та болі в кістках: 90 мг у вигляді внутрішньовенної інфузії кожні 4 тижні. Слід також щодня приймати 500 мг кальцію та 400 МО вітаміну D.

Коригування дози

Ниркова недостатність: При легкому та помірному ступені (CrCl >30 мл/хв) коригування не потрібне. При тяжкій недостатності (CrCl <30 мл/хв) для лікування гіперкальціємії застосовується тільки якщо користь перевищує ризик (знижена доза 30 мг може бути достатньою, швидкість введення не більше 22 мг/год). Інструкція (SmPC) забороняє його використання при CrCl <30 мл/хв, крім випадків життєзагрозливої гіперкальціємії.