Лактулоза (Lactulose)

Фармакологічна група: Осмотичні проносні засоби. Основна фармакологічна дія: Лактулоза — це синтетичний цукор, що складається з фруктози та галактози. У товстій кишці вона розщеплюється переважно до молочної кислоти під дією кишкових бактерій. Це призводить до підвищення осмотичного тиску та незначного зниження pH у товстій кишці, що своєю чергою збільшує вміст води у калі, пом’якшує його та стимулює перистальтику. При лікуванні печінкової енцефалопатії низький рівень pH зменшує всмоктування іонів амонію та інших токсичних азотистих сполук.

Доступні форми випуску

• Оральний розчин: 3,1–3,7 г/5 мл.
• Саше: 10 г/15 мл орального розчину в одному саше.

Показання

• Лікування запорів.
• Лікування печінкової енцефалопатії.

Протипоказання та застереження

• Препарат протипоказаний при галактоземії та кишковій непрохідності.
• Слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з непереносимістю лактози.

Побічні ефекти

• Дуже часто: біль у животі, метеоризм (має покращитися після кількох днів лікування).
• Часто: діарея, нудота, блювання.

Лікарська взаємодія

• Фармакокінетичні взаємодії: наразі невідомі.
• Фармакодинамічні взаємодії: антагоністи 5-HT3 рецепторів, антихолінергічні препарати, циклізин, опіоїди та трициклічні антидепресанти є антагоністами проносного ефекту лактулози.

Дозування

• Запор: початкова доза становить 15 мл перорально двічі на добу, яка коригується відповідно до потреб пацієнта.
• Печінкова енцефалопатія: початкова доза становить 30–50 мл перорально тричі на добу, яку коригують таким чином, щоб досягти 2–3 м’яких випорожнень на день.

Коригування дози

• Літні пацієнти: коригування дози не потрібне.

Печінкова/ниркова недостатність: коригування дози не потрібне.

Метафора для розуміння: Лактулоза діє як «губка», що лежить у сухому ґрунті (кишечнику): вона втягує в нього воду і водночас створює таке «кисле середовище», в якому не можуть проростати «токсичні бур’яни» (аміак), захищаючи тим самим організм.