Метоклопрамід (Metoclopramide)

Фармакологічна група: Протиблювотні засоби та прокінетики; антагоністи дофамінових D2-рецепторів. Основна фармакологічна дія: Метоклопрамід діє насамперед як антагоніст дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні (ХТЗ), яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар’єром, що робить його відмінним вибором при нудоті та блюванні, викликаних лікарськими або хімічними факторами. Крім того, він має властивості антагоніста 5-HT3 рецепторів (у високих дозах) та агоніста 5-HT4 рецепторів. Блокада D2 у ШКТ посилює відповідь на ацетилхолін, що прискорює спорожнення шлунка та посилює моторику (прокінетичний ефект). Метаболізується печінкою, переважно через ізофермент CYP2D6.

Доступні форми випуску

• Таблетки: 10 мг.
• Сироп / педіатрична рідина (без цукру): 5 мг/5 мл та 1 мг/мл.
• Розчин для ін’єкцій: 10 мг/2 мл.

Показання в паліативній допомозі

• Нудота та блювання.
• ✢ Гикавка.

Протипоказання та застереження

• Абсолютні протипоказання: епілепсія (збільшує частоту нападів), механічна непрохідність ШКТ, перфорація або кровотеча, феохромоцитома, хвороба Паркінсона, а також історія пізньої дискінезії, викликаної нейролептиками або метоклопрамідом. Слід уникати застосування протягом 4 днів після операцій на ШКТ.
• Обмеження MHRA (Європа): Для звичайних пацієнтів препарат не рекомендується застосовувати довше 5 днів через ризик необоротних неврологічних ефектів (екстрапірамідних розладів). Однак у паліативній допомозі ці обмеження не застосовуються, оскільки користь контролю тяжких симптомів наприкінці життя переважає довгострокові ризики.
• Подовження інтервалу QT: Існує умовний ризик подовження QT та піретної тахікардії (особливо при внутрішньовенному введенні).
• Потребує обережності при одночасному застосуванні серотонінергічних препаратів через ризик серотонінової токсичності.

Побічні ефекти

• Дуже часто: сонливість.
• Часто: акатизія, астенія, депресія, діарея, екстрапірамідні розлади, гіпотензія, паркінсонізм, занепокоєння.
• Невідомо: пізня дискінезія (яка може бути необоротною, особливо у літніх людей), зупинка серця після ін’єкції, подовження QT. Блокада D2 також може викликати гіперпролактинемію (гінекомастія, галакторея).

Лікарська взаємодія

• Потужні інгібітори CYP2D6 (наприклад, флуоксетин, пароксетин) можуть збільшувати ризик побічних ефектів метоклопраміду.
• Посилює всмоктування парацетамолу, але знижує прокінетичний ефект при одночасному застосуванні з опіоїдами, антихолінергічними засобами (наприклад, гіосцином) або ондансетроном.

Дозування

• Нудота та блювання: початкова доза 10 мг внутрішньо (PO), підшкірно (SUBCUT) або внутрішньом’язово/внутрішньовенно до 3 разів на день (TDS) за потреби. За необхідності дозу збільшують до 20 мг TDS. Через шприцеву помпу (CSCI) можна вводити від 30 мг до максимуму 120 мг за 24 години.

Коригування дози

• Літні: більш чутливі до побічних ефектів, лікування слід починати зі знижених доз.
• Печінкова недостатність: при тяжкому ступені дозу знижують на 50%.
• Ниркова недостатність: при помірному/тяжкому ступені (кліренс креатиніну 15–60 мл/хв) дозу знижують на 50%, при термінальній стадії (<15 мл/хв) — на 75%.