Флуоксетин (Fluoxetine)

Фармакологічна група: Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Основна фармакологічна дія: Флуоксетин — селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну; він також діє як антагоніст 5-HT2C рецепторів, що може пояснювати його стимулюючий (пробуджуючий) ефект навіть після першої дози. Інтенсивно метаболізується печінкою (CYP2D6, CYP2C9) до активного метаболіту норфлуоксетину. Період напіввиведення неймовірно великий: 4–6 днів для самого препарату та 4–16 днів для його активного метаболіту, через що ефект зберігається до 5-6 тижнів після відміни. Флуоксетин є потужним інгібітором ферменту CYP2D6.

Доступні форми випуску: Капсули 10 мг, 20 мг, 30 мг, 40 мг, 60 мг; дисперговані таблетки 20 мг; пероральний розчин 20 мг/5 мл.

Показання в паліативній допомозі:

• Депресія.

Протипоказання та застереження:

• Інгібітори моноаміноксидази (ІМАО): Суворо протипоказаний спільний прийом з необоротними ІМАО (і протягом 14 днів після їх відміни). Після відміни флуоксетину має пройти не менше 5 тижнів перед призначенням ІМАО. Поєднання з лінезолідом потребує ретельного моніторингу на предмет серотонінової токсичності.
• Серцева недостатність: Комбінація з метопрололом протипоказана через блокування ферменту CYP2D6 флуоксетином.
• Умовний ризик подовження інтервалу QT та піруентної тахікардії (TdP).
• Обережність при епілепсії, діабеті (порушує глікемічний контроль), порушенні функції печінки, у літніх людей (ризик гіпонатріємії).
• Антидепресанти підвищують ризик суїцидальних думок на початку лікування.
• Ризик кровотеч (обережно з нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) та антикоагулянтами) та підвищений ризик переломів кісток у пацієнтів старше 50 років.

Побічні ефекти:

• Дуже часто: діарея, втома, головний біль, безсоння, нудота.
• Часто: тривога, зниження апетиту, сонливість, сухість у роті, подовження інтервалу QT, пітливість, сексуальна дисфункція, зниження ваги, позіхання.
• Нечасто: психомоторне збудження, кровотечі (носові, шлунково-кишкові), суїцидальна поведінка.

Лікарська взаємодія:

• Інгібування CYP2D6: Флуоксетин є сильним інгібітором CYP2D6, що критично знижує ефект кодеїну та трамадолу (вони не переходять в активну форму) та підвищує токсичність галоперидолу, рисперидону та фенітоїну.
• Тамоксифен: Флуоксетин блокує перетворення тамоксифену на його активний метаболіт, що може знизити протипухлинний ефект; цієї комбінації слід уникати.
• Небезпечний ризик серотонінового синдрому при поєднанні з ІМАО, трамадолом, метадоном, миртазапіном та іншими серотонінергічними препаратами.

Дозування:

• Початкова доза 20 мг внутрішньо 1 раз на добу, при необхідності підвищується через 3–4 тижні до максимуму 60 мг на добу. Приймати одноразово під час або між прийомами їжі; при безсонні препарат краще приймати вранці.

Коригування дози:

• Літні: Специфічного зниження дози не потрібно, але зазвичай доза не повинна перевищувати 40 мг на добу.
• Печінкова недостатність: Рекомендується нижча доза або прийом через день (наприклад, 20 мг через день).
• Ниркова недостатність: Зниження дози формально не потрібне, але через довгий період напіввиведення препарат не є оптимальним вибором для таких пацієнтів.

Метафора: Флуоксетин — це «довгограюча батарейка» для серотоніну з побічним ефектом хімічного замка. Препарат працює так довго, що навіть після відміни його сліди зберігаються в організмі більше місяця. Однак, замикаючи зворотне захоплення серотоніну, він також намертво “закриває” найважливіший фермент печінки (CYP2D6), через що інші ліки (наприклад, тамоксифен або трамадол) перестають працювати.