Пантопразол (Pantoprazole)

Фармакологічна група: Інгібітори протонної помпи (ІПП). Основна фармакологічна дія: Пригнічує секрецію шлункової кислоти шляхом специфічного інгібування H+/K+-АТФази (протонної помпи) у парієтальних клітинах шлунка. Пантопразол швидко інактивується шлунковою кислотою, тому таблетки вкриті кишковорозчинною оболонкою. Екстенсивно метаболізується у печінці, переважно ферментом CYP2C19 і, меншою мірою, CYP3A4.

Доступні форми випуску

• Таблетки (кишковорозчинні): 20 мг, 40 мг.
• Порошок для ін’єкцій: 40 мг.

Показання у паліативній допомозі

• Виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, ГЕРХ, тяжкий рефлюкс-езофагіт.
• Профілактика та лікування пептичних виразок, пов’язаних із прийомом НПЗЗ.

Протипоказання та застереження

• Тривалий прийом ІПП (особливо понад 1 рік) може призвести до тяжких електролітних порушень — гіпомагніємії, гіпонатріємії, гіпокальціємії та гіпокаліємії. Це підвищує ризик розвитку серцевих аритмій та умовно подовжує інтервал QT.
• Лікування пантопразолом може призвести до невеликого збільшення ризику шлунково-кишкових інфекцій (наприклад, C. difficile).
• Ризик переломів стегна, зап’ястя та хребта підвищується при тривалому застосуванні у людей похилого віку.
• Не слід різко відміняти препарат після прийому понад 8 тижнів через ризик рикошетної гіперсекреції кислоти.

Побічні ефекти

• Нечасто: здуття та дискомфорт у животі, зміни печінкових проб, діарея, запор, головний біль, нудота/блювання, порушення сну, свербіж шкіри.
• Рідко: депресія, болі в суглобах та м’язах, зміни смаку, порушення зору.
• Невідомо: гіпомагніємія та гіпонатріємія (можуть проявлятися сплутаністю свідомості, галюцинаціями, слабкістю).

Лікарська взаємодія

• Зміна pH шлунка: критично знижує всмоктування препаратів, що залежать від кислотності (атазанавір, ерлотиніб, ітраконазол, кетоконазол). Всмоктування препаратів заліза також сильно падає, що може призвести до неефективності лікування (рекомендується спільний прийом з вітаміном С).
• Метотрексат: пантопразол може викликати підвищення рівня метотрексату в крові.
• Флуконазол: підвищує рівень пантопразолу за рахунок інгібування CYP2C19.

Дозування

• Лікування виразок та ГЕРХ: 40 мг внутрішньо 1 раз на день (вранці) протягом 4–8 тижнів. При необхідності можна вводити внутрішньовенно (40 мг).
• Профілактика та лікування НПЗЗ-гастропатії: 20 мг внутрішньо 1 раз на день (вранці).

Коригування дози

• Літні люди та ниркова недостатність: корекція дози не потрібна.
• Печінкова недостатність: при тяжкій печінковій недостатності доза не повинна перевищувати 20 мг на добу; необхідно регулярно перевіряти печінкові проби.