Кветіапін (Quetiapine)

Фармакологічна група: Атипові антипсихотики другого покоління. Основна фармакологічна дія: Кветіапін та його активний метаболіт норкветіапін діють як антагоністи багатьох рецепторів, зокрема 5-HT2A/2B/2C, 5-HT7 та дофамінових D1/D2 рецепторів. Вища спорідненість до серотонінових (5-HT2), ніж до дофамінових рецепторів, забезпечує антипсихотичний ефект з мінімальним ризиком екстрапірамідних симптомів (на відміну від галоперидолу). Крім того, норкветіапін пригнічує зворотне захоплення норадреналіну та діє як частковий агоніст 5-HT1A, що зумовлює його антидепресивний ефект. Препарат також є потужним блокатором гістамінових (H1) та альфа1-адренорецепторів (що пояснює седацію та ризик гіпотензії), а також має помірну спорідненість до мускаринових рецепторів (що може викликати сухість у роті та запор). Метаболізується переважно ферментом CYP3A4.

Доступні форми випуску

• Стандартне вивільнення (IR): таблетки 25 мг, 100 мг, 150 мг, 200 мг, 300 мг; оральна суспензія 20 мг/мл.
• Пролонговане вивільнення (XR / XL): таблетки 50 мг, 150 мг, 200 мг, 300 мг, 400 мг.

Показання

• Шизофренія; біполярний розлад.
• Рефрактерна депресія (форма XL).
• ✢ Ажитація, асоційована з деменцією.
• ✢ Делірій.

Протипоказання та застереження

• Абсолютні протипоказання: одночасне застосування з інгібіторами CYP3A4 (наприклад, кларитроміцин, еритроміцин).
• Ризик смертності у літніх: як і всі антипсихотики, кветіапін підвищує ризик серцево-судинних ускладнень, інсульту та загальної смертності у літніх пацієнтів із деменцією.
• Серцево-судинна система: спричиняє ортостатичну гіпотензію та має умовний ризик подовження інтервалу QT. Слід уникати комбінацій з іншими препаратами, що подовжують QT.
• Ендокринні та обмінні порушення: підвищує рівень цукру в крові, ліпідів та спричиняє значне збільшення ваги (при тривалому використанні).
• Грейпфрутовий сік: слід уникати, оскільки він пригнічує CYP3A4 у кишечнику та підвищує біодоступність кветіапіну.

Побічні ефекти

• Дуже часто: запаморочення; сонливість (зазвичай у перші 3 дні); сухість у роті; екстрапірамідні симптоми (акатизія); зниження гемоглобіну; головний біль; порушення ліпідного обміну; значне збільшення ваги; синдром відміни.
• Часто: аномальні сновидіння; підвищення АЛТ/ГГТ; підвищений апетит; нечіткість зору; запор; дизартрія; диспепсія; гіперглікемія; тахікардія; периферичні набряки; постуральна гіпотензія; суїцидальні думки.

Лікарська взаємодія

• Інгібітори CYP3A4 (кларитроміцин, ітраконазол, флуконазол, грейпфрутовий сік): значно підвищують концентрацію кветіапіну (протипоказано).
• Індуктори CYP3A4 (карбамазепін, фенітоїн, рифампіцин): знижують концентрацію препарату; може знадобитися збільшення дози.
• Серотонінергічні препарати: ризик серотонінової токсичності.
• Гіпотензивні засоби та леводопа: кветіапін посилює дію перших і антагонізує ефект другої.

Дозування

• ✢ Ажитація/делірій (у паліативі): Початково 12,5 мг – 25 мг перорально на ніч (ON). За потреби дозу збільшують до 50 мг двічі на добу (BD). Вищі дози можливі, але збільшують ризик побічних ефектів.
• Рефрактерна депресія (як ад’ювант): 50 мг (форма XL) на ніч протягом 2 днів, потім 150 мг на ніч.

Коригування дози

• Літні люди: високий ризик постуральної гіпотензії при ініціації терапії. Рекомендована повільна титрація. Для делірію/ажитації слід розпочинати з 12,5–25 мг. Пролонговані форми починають з 50 мг на добу.
• Печінкова недостатність: початкова доза 25 мг на добу, зі збільшенням на 25–50 мг щодня до досягнення ефекту.