Оланзапін (Olanzapine)

Фармакологічна група: Атипові (другого покоління) антипсихотики. Основна фармакологічна дія: Має спорідненість до багатьох рецепторів: є зворотним агоністом 5-HT2A/2C, антагоністом дофамінових рецепторів D1–D4, а також блокує серотонінові 5-HT3 і 5-HT6, мускаринові M1–M5, альфа-1-адренергічні та H1-гістамінові рецептори. Таке широке зв’язування пояснює його ефективність при психозах і нудоті, а також менший ризик екстрапірамідних ефектів. Метаболізується печінкою (переважно глюкуронізацією через UGT1A4, а також через CYP1A2).

Доступні форми випуску:

• Таблетки: 2,5 мг, 5 мг, 7,5 мг, 10 мг, 15 мг, 20 мг.
• Ородисперговані (розчинні в роті) таблетки (Velotab®): 5 мг, 10 мг, 15 мг, 20 мг.
• ✢ Порошок для ін’єкцій 10 мг (застосування поза інструкцією).

Показання в паліативній допомозі:

• Психоз. Резистентна депресія.
• ✢ Поза інструкцією: нудота та блювання, делірій, термінальне збудження/ажитація.

Протипоказання та застереження:

• Попередження: Антипсихотики підвищують ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ).
• Небезпечний для літніх із деменцією — підвищує ризик інсультів (CVA) та загальної смертності.
• Протипоказаний при закритокутовій глаукомі.
• З обережністю при: цукровому діабеті (ризик вираженої гіперглікемії), епілепсії, нирковій/печінковій недостатності, гіпертрофії простати.
• Умовно подовжує інтервал QT. Ризик злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).

Побічні ефекти:

• Дуже часто: сонливість, ортостатична гіпотензія, підвищення пролактину, значний набір маси тіла (до 25% маси тіла).
• Часто: акатизія, підвищення апетиту, запор, сухість у роті, набряки, сексуальна дисфункція, гіперглікемія.

Лікарська взаємодія:

• Куріння (індуктор CYP1A2) прискорює виведення препарату. Різка відмова від куріння може призвести до токсичного підвищення рівня оланзапіну.
• З препаратами, що подовжують QT (аміодарон, галоперидол та ін.).
• Антагонізує дію леводопи. Знижує ефект домперидону/метоклопраміду.

Дозування та коригування:

• ✢ Нудота та блювання: 2,5–10 мг внутрішньо на ніч або підшкірно/CSCI.
• ✢ Делірій / Термінальна ажитація: 2,5–5 мг підшкірно кожні 8 годин (у тяжких випадках до 10 мг) або 2,5–20 мг через CSCI.
• При переході з перорального прийому на підшкірний або помпу (CSCI) дозу слід зменшити на 25–50%, оскільки біодоступність таблеток становить близько 60%.
• Літнім і при недостатності печінки/нирок: починати з 2,5–5 мг на добу.

Метафора: Оланзапін — це «швейцарський ніж» у психіатрії та паліативі. Він блокує майже всі мислимі рецептори в мозку. Це дозволяє йому одним ударом пригнічувати і тяжкий марення, і виснажливу нудоту, але через це ж він викликає безліч побічних ефектів — від сильної сонливості до різкого набору ваги та “вимкнення” кишечника.