Левомепромазин (Levomepromazine)

Фармакологічна група: Антипсихотичні засоби; фенотіазини. Основна фармакологічна дія: Левомепромазин — це антипсихотичний препарат, споріднений із хлорпромазином. Його дія зумовлена широким спектром антагонізму до різних рецепторів: дофамінових (D2), серотонінових (5-HT2A/2C), $\alpha$1-адренергічних, гістамінових (H1) та мускаринових. Цим пояснюється його здатність купірувати нудоту, збудження та марення, але водночас і широкий спектр побічних ефектів. Препарат зазнає значного метаболізму «першого проходження» у печінці, що знижує його пероральну біодоступність. Метаболізується переважно ферментом CYP3A4 та, меншою мірою, CYP1A2.

Доступні форми випуску

• Таблетки: 6 мг, 25 мг, 50 мг.
• Розчин для ін’єкцій: 25 мг/мл.
• Оральний розчин (спеціальне неліцензоване замовлення): доступний у різних концентраціях та смаках.

Показання в паліативній допомозі

• Термінальне збудження (ажитація).
• ✢ Нудота та блювання (використання таблеток поза інструкцією).
• ✢ Психоз (використання ін’єкцій поза інструкцією).

Протипоказання та застереження

• Для пацієнтів, які отримують догляд наприкінці життя (end-of-life care), немає абсолютних протипоказань до застосування левомепромазину, проте дозу слід підбирати вкрай обережно.
• Серцево-судинна система: Антипсихотики підвищують ризик венозної тромбоемболії (ВТЕ), тому слід оцінювати ризики перед та під час лікування. Також препарат може спричиняти постуральну гіпотензію, особливо у пацієнтів старше 50 років.
• Ризик подовження інтервалу QT: Існує ризик подовження QT та виникнення піруетної тахікардії (TdP). Уникайте поєднання з іншими ліками, що подовжують QT.
• Деменція: Уникайте використання у пацієнтів із деменцією, якщо вони не перебувають у стані сильного дистресу або не становлять безпосередньої загрози для себе чи інших (повідомлялося про підвищену смертність).
• Уникайте одночасного використання адреналіну через ризик важкої парадоксальної гіпотензії та тахікардії.
• Обережно застосовувати при епілепсії (знижує судомний поріг) та хворобі Паркінсона (може погіршити симптоми, хоча низькі антиеметичні дози зазвичай переносяться).

Побічні ефекти

• Дуже часто: сухість у роті, сонливість.
• Часто: астенія, тепловий удар, гіпотензія (особливо у літніх), подовження QT.
• Нечасто: агранулоцитоз, запор, судоми, паркінсонізм (при тривалому застосуванні високих доз), венозна тромбоемболія.
• Невідомо/Рідко: злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС), жовтяниця, порушення толерантності до глюкози, шлуночкові аритмії.

Лікарська взаємодія

• Левомепромазин є інгібітором ферменту CYP2D6. Це може значно знизити ефективність кодеїну, блокуючи його перетворення на морфін.
• Спільне застосування з антигіпертензивними препаратами, опіоїдами, тразодоном чи галоперидолом збільшує ризик гіпотензії.
• Антагонізує дію леводопи та інших дофамінових агоністів.
• Додає седативного ефекту при поєднанні з депресантами ЦНС.

Дозування

Зверніть увагу: доза для підшкірного (SUBCUT) введення повинна бути нижчою за пероральну (через значний ефект першого проходження). Рекомендується виписувати окремі рецепти для різних шляхів введення.

• ✢ Нудота та блювання: Початкова доза 3–6 мг (або 6,25 мг) перорально на ніч. За потреби можна давати 6 мг кожні 4–6 годин (макс. 24–25 мг на добу). Альтернативно: 2,5–6,25 мг підшкірно на ніч або через підшкірну помпу (CSCI).
• Термінальне збудження: 10–25 мг в/м, в/в або підшкірно кожні 1–2 години (для літніх пацієнтів 2,5–6,25 мг). Може вводитися через CSCI у дозі 50–200 мг на добу.
• Психоз: 25–50 мг перорально на добу у 2–3 прийоми; альтернативно 10–25 мг парентерально кожні 2 години за потреби.

Коригування дози

• Літні люди: Пацієнти старше 50 років більш схильні до постуральної гіпотензії та антихолінергічних ефектів. Слід використовувати найнижчу ефективну дозу.
• Ниркова/печінкова недостатність: Використовуйте нижчі дози, оскільки пацієнти стають більш чутливими до побічних ефектів.

Метафора: Левомепромазин — це «важка ковдра» для гіперактивної нервової системи. Він накриває одночасно декілька різних рецепторів (дофамін, серотонін, гістамін), ефективно заспокоюючи блювоту та марення, але разом з тим робить пацієнта сонливим і може «збити» артеріальний тиск.