Депресія при термінальній стадії ниркової недостатності

Нефармакологічна терапія: 

Психологічні втручання, такі як індивідуальна та групова когнітивно-поведінкова терапія (КПТ), вважаються ефективними втручаннями при депресії в пацієнтів із ХНН. 

Через небажання відвідувати прийоми в дні, коли немає діалізу, нефармакологічні втручання, які проводять у відділенні діалізу, такі як КПТ-терапія біля крісла, досліджували в надії на поліпшення довгострокової прихильності.

Методи розуму і тіла, включно з керованими образами, диханням і усвідомленістю, які надають у відділенні гемодіалізу через додатки для смартфонів, також були вивчені в ранніх дослідженнях.

Фармакологічна терапія: 

• Незважаючи на високу поширеність депресії у пацієнтів із ХНН, докази на користь фармакологічної терапії антидепресантами, специфічної для цієї групи пацієнтів, що підтверджують, мізерні . Загалом, дані метааналізів показують, що антидепресанти можуть знижувати депресію порівняно з плацебо, але їхній вплив на якість життя, госпіталізації, виживання і самогубства невідомий. 

• Деякі антидепресанти покращують симптоми, загальні для пацієнтів із ХНН, такі як нудота, втома, закреп, свербіж і синдром неспокійних ніг (СНН), інші погіршують їх. Тому вибір фармакологічного засобу має бути індивідуальним.

• Показаннями для фармакологічної терапії антидепресантами є важка або рефрактерна депресія, психоз або суїцидальні думки.

•  Лікарі повинні знати про потенційні бар'єри для фармакотерапії, спільні для пацієнтів на діалізі, включно з: приписуванням депресії гострому ситуативному фактору, такому як початок самого діалізу, вартістю, поліпрагмазією та меншою мірою занепокоєнням щодо побічних ефектів. Вирішення цих проблем має вирішальне значення перед початком фармакотерапії для максимізації прихильності.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС): 

 Це найбільш часто призначувані та вивчені антидепресанти для пацієнтів із ХНН. Вони зв'язуються з білками, метаболізуються печінкою і навряд чи будуть виводитися за допомогою діалізу. 

Тому всі СІЗЗС можна розглядати для пацієнтів із ХНН. Більшість СІЗЗС не потребують корекції ниркової дози, за винятком сертраліну, який слід знизити до 25 мг/день при початковому дозуванні. Слід зазначити, що поширені побічні ефекти СІЗЗС (нудота, блювання, діарея, сексуальна дисфункція) можуть імітувати симптоми ХНН, а СІЗЗС можуть погіршувати СБН у пацієнтів з уремією. 

Флуоксетин є найбільш активуючим СІЗЗС, за ним слідує сертралін, який може бути корисним для людей із втомою. Сертралін може зменшити свербіж, тоді як флуоксетин, найімовірніше, посилить його. 

Селективні інгібітори зворотного захоплення норадреналіну (СІЗЗСН):  

Хвороблива нейропатія часто трапляється у пацієнтів із нирковою недостатністю, а СІЗЗСН ефективні при лікуванні нейропатії та депресії. Однак вони вимагають ниркового дозування. Дозу венлафаксину слід зменшити на 50% у пацієнтів з ХНН . 

Дулоксетину слід уникати, якщо рШКФ становить менше 30 мл/хв через теоретичну проблему збільшення метаболітів, що виводяться нирками (20). Обидва були пов'язані з новим або погіршенням СБН. 

Інгібітори моноаміноксидази (МАО) та трициклічні антидепресанти (ТЦА):  

Хоча вони відомі як ефективні антидепресанти, зазвичай ці класи ліків уникають у разі ХНН через їхній профіль побічних ефектів (наприклад, синдром неспокійних ніг, ортостатична гіпотензія та серцеві аритмії) (17, 18, 21) (17, 18, 21). Слід зазначити, що доксепін (який зазвичай використовується для полегшення свербежу), нортриптилін та амітриптилін не потребують коригування дози (14).

Інше: 

• Бупропіон і міртазапін можна використовувати з коригуванням дози. У той час як звичайна початкова доза бупропіону становить 75 мг на день, а звичайна максимальна доза - 150 мг на день, дослідження показало, що схема дозування 150 мг кожні 3 дні може бути безпечною та ефективною при ХНН. 

• Бупропіон має меншу сексуальну дисфункцію, сонливість і збільшення ваги, ніж СІЗЗС, і з меншою ймовірністю погіршує СБН, але він може знизити поріг судомної готовності. Початкова доза міртазапіну становить 7,5 мг при ХНН з максимальною дозою 15 мг на день ; він може погіршити СБН, втому і запор. 

• Звіробій продірявлений (hypericum perforatum) не рекомендується пацієнтам із ХНН через можливі лікарські взаємодії.   У разі тяжкої та/або рефрактерної до лікування депресії може бути корисною ЕСТ або кетамін. 

Резюме: 

• Нефармакологічні втручання рекомендують як першу лінію для пацієнтів з ESRD і легкою або помірною депресією, особливо якщо вони пропонуються під час діалізу. 

• Якщо показана фармакотерапія, рекомендується вибрати антидепресант із додатковими перевагами.

• Сертралін може зменшити свербіж і втому.

• Венлафаксин ER (початкова доза 37,5 мг) має потенційну користь у вигляді зменшення невропатичного болю. 

• Бупропіон має менше сексуальних побічних ефектів, збільшення ваги та синдрому неспокійних ніг.

Джерела

1.         Lopes AA, Albert JM, Young EW, Satayathum S, Pisoni RL, Andreucci VE, et al. Screening for depression in hemodialysis patients: associations with diagnosis, treatment, and outcomes in the DOPPS. Kidney international. 2004;66(5):2047-53.

2.         Katon WJ. Clinical and health services relationships between major depression, depressive symptoms, and general medical illness. Biological psychiatry. 2003;54(3):216-26.

3.         Hedayati SS, Bosworth HB, Briley LP, Sloane RJ, Pieper CF, Kimmel PL, et al. Death or hospitalization of patients on chronic hemodialysis is associated with a physician-based diagnosis of depression. Kidney Int. 2008;74(7):930-6.

4.         Hedayati SS, Grambow SC, Szczech LA, Stechuchak KM, Allen AS, Bosworth HB. Physician-diagnosed depression as a correlate of hospitalizations in patients receiving long-term hemodialysis. American journal of kidney diseases : the official journal of the National Kidney Foundation. 2005;46(4):642-9.

5.         Abdel-Kader K, Unruh ML, Weisbord SD. Symptom burden, depression, and quality of life in chronic and end-stage kidney disease. Clinical Journal of the American Society of Nephrology. 2009;4(6):1057-64.

6.         Ling C, Evans D, Zhang Y, Luo J, Hu Y, Ouyang Y, et al. The effects of cognitive behavioural therapy on depression and quality of life in patients with maintenance haemodialysis: a systematic review. BMC Psychiatry. 2020;20(1):369-.

7.         Natale P, Palmer SC, Ruospo M, Saglimbene VM, Rabindranath KS, Strippoli GF. Psychosocial interventions for preventing and treating depression in dialysis patients. The Cochrane database of systematic reviews. 2019;12(12):Cd004542.

8.         Sohn BK, Oh YK, Choi J-S, Song J, Lim A, Lee JP, et al. Effectiveness of group cognitive behavioral therapy with mindfulness in end-stage renal disease hemodialysis patients. Kidney Res Clin Pract. 2018;37(1):77-84.

9.         Birdee GS, Phillips RS, Brown RS. Use of complementary and alternative medicine among patients with end-stage renal disease. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2013;2013.

10.       Cukor D, Ver Halen N, Asher DR, Coplan JD, Weedon J, Wyka KE, et al. Psychosocial intervention improves depression, quality of life, and fluid adherence in hemodialysis. J Am Soc Nephrol. 2014;25(1):196-206.

11.       Siddique AB, Krebs M, Alvarez S, Greenspan I, Patel A, Kinsolving J, et al. Mobile Apps for the Care Management of Chronic Kidney and End-Stage Renal Diseases: Systematic Search in App Stores and Evaluation. JMIR Mhealth Uhealth. 2019;7(9):e12604-e.

12.       Palmer SC, Natale P, Ruospo M, Saglimbene VM, Rabindranath KS, Craig JC, et al. Antidepressants for treating depression in adults with end‐stage kidney disease treated with dialysis. Cochrane Database of Systematic Reviews. 2016(5).

13.       Wang S-M, Han C, Bahk W-M, Lee S-J, Patkar AA, Masand PS, et al. Addressing the side effects of contemporary antidepressant drugs: a comprehensive review. Chonnam medical journal. 2018;54(2):101-12.

14.       Hedayati SS, Yalamanchili V, Finkelstein FO. A practical approach to the treatment of depression in patients with chronic kidney disease and end-stage renal disease. Kidney international. 2012;81(3):247-55.

15.       Pena-Polanco JE, Mor MK, Tohme FA, Fine MJ, Palevsky PM, Weisbord SD. Acceptance of Antidepressant Treatment by Patients on Hemodialysis and Their Renal Providers. Clin J Am Soc Nephrol. 2017;12(2):298-303.

16.       Shirazian S, Grant CD, Aina O, Mattana J, Khorassani F, Ricardo AC. Depression in chronic kidney disease and end-stage renal disease: similarities and differences in diagnosis, epidemiology, and management. Kidney international reports. 2017;2(1):94-107.

17.       Nagler EV, Webster AC, Vanholder R, Zoccali C. Antidepressants for depression in stage 3–5 chronic kidney disease: a systematic review of pharmacokinetics, efficacy and safety with recommendations by European Renal Best Practice (ERBP). Nephrology Dialysis Transplantation. 2012;27(10):3736-45.

18.       Kolla BP, Mansukhani MP, Bostwick JM. The influence of antidepressants on restless legs syndrome and periodic limb movements: A systematic review. Sleep medicine reviews. 2018;38:131-40.

19.       Pakfetrat M, Malekmakan L, Hashemi N, Tadayon T. Sertraline can reduce uremic pruritus in hemodialysis patient: A double blind randomized clinical trial from Southern Iran. Hemodialysis international International Symposium on Home Hemodialysis. 2018;22(1):103-9.

20.       Lobo ED, Heathman M, Kuan HY, Reddy S, O’Brien L, Gonzales C, et al. Effects of varying degrees of renal impairment on the pharmacokinetics of duloxetine: analysis of a single-dose phase I study and pooled steady-state data from phase II/III trials. Clinical pharmacokinetics. 2010;49(5):311-21.

21.       Eyler RF, Unruh ML, Quinn DK, Mary Vilay A, editors. Psychotherapeutic Agents in End‐Stage Renal Disease. Seminars in dialysis; 2015: Wiley Online Library.

22.       Worrall SP, Almond MK, Dhillon S. Pharmacokinetics of bupropion and its metabolites in haemodialysis patients who smoke. A single dose study. Nephron Clinical practice. 2004;97(3):c83-9.

23.       Demyttenaere K, Jaspers L. Bupropion and SSRI-induced side effects. Journal of Psychopharmacology. 2008;22(7):792-804.

24.       Jilani TN, Saadabadi A. Mirtazapine.  StatPearls [Internet]: StatPearls Publishing; 2019.

Ви можете допомогти нашій службі, будемо вдячні за будь-яку допомогу 🎉 

(вибрати варіант, що вам підходить🥳)

1. Допомогти витратними матеріалами або ліками 🚑

2. Перевести будь яку суму за посиланням https://send.monobank.ua/4mrwP35wc1 ❤️

3. Перевести будь яку суму з-за кордону на рахунок в PayPal luckytrials@gmail.com💯

4. Поділитися інформацією про нашу службу - переслати посилання https://linktr.ee/palliumua