17 питань про парентеральне харчування

1. Що таке нутрієнти і нутрітивний статус?

Нутрієнтами називають поживні речовини, що містяться в їжі. Вони потрібні нам, щоб жити. Існують макронутрієнти (білки, вуглеводи і жири) і мікронутрієнти — мінерали, вітаміни і антиоксиданти.

Нутритивний статус — це комплекс показників, які характеризують кількісне співвідношення м'язової і жирової маси тіла пацієнта. Враховуються три групи показників: клінічні (стан жирового прошарку, в'ялість шкіри), антропометричні (обчислення індексу маси тіла ІМТ) і лабораторні (загальний і біохімічний аналіз крові).

Виділяють:

• нормальний нутритивний статус;

• знижений нутритивний статус (3 ступені нутритивної недостатності);

• підвищений нутритивний статус (3 ступені ожиріння).

2. Яка різниця між ентеральним і парентеральним харчуванням?

При парентеральному харчуванні необхідні організму поживні речовини (нутрієнти) вводяться через вену безпосередньо в кров, минаючи шлунково-кишковий тракт.

При ентеральному харчуванні нутрієнти можуть вводитися через рот, зонд в шлунку, через гастростому або еюностому.

Стома — це отвір у шлунку або кишці, сформований хірургічним шляхом і виведений на передню черевну стінку.

Стома, сформована з петель тонкої кишки, називається еюностома.

При ентеральному харчуванні їжа всмоктується фізіологічним шляхом, тобто через слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Суміші для обох видів харчування можуть бути різними за складом залежно від захворювання пацієнта.

3. Коли призначають парентеральне харчування?

Парентеральне харчування призначають:

• Якщо людина не може харчуватися через рот, шлунок, кишечник. Наприклад, після травм або операцій при раку язика, глотки, стравоходу, шлунка, кишечника;

• Якщо людині не можна харчуватися через рот якийсь час після операції. Це буває при широких резекціях кишечника, тонкокишкових свищах, непрохідності кишечника і важкій діареї.

При визначенні показань для парентерального харчування паліативних пацієнтів велике значення має передбачуваний прогноз життя. Якщо у людини з коротким життєвим прогнозом (менше місяця) є протипоказання для ентерального харчування, але вона у свідомості, адекватна і має тяжке відчуття голоду або страх голоду, їй призначають парентеральне харчування.

ВАЖЛИВО:

Парентеральне харчування може призначити тільки лікар.

4. Якщо людині призначили парентеральне харчування, це означає, що вона більше не зможе харчуватися як зазвичай, через рот?

Людина зможе повернутися до звичайного харчування через рот, як тільки зникнуть показання для парентерального харчування.

5. Як скасовують парентеральне харчування?

Скасовувати парентеральне харчування важливо поступово. Спочатку швидкість введення поживної суміші знижують удвічі протягом двох годин, потім ще удвічі протягом наступних двох годин. Після цього харчування можна скасувати.

Таке поетапне скасування запобігає різкому зниженню рівня глюкози в крові.

ВАЖЛИВО

Якщо пацієнт харчується тільки парентеральним харчуванням більше одного тижня, то до його скасування, потрібно поступово вводити в раціон звичайну їжу, щоб шлунково-кишковий тракт встиг адаптуватися.

У моєму відділенні була пацієнтка, яка через велику операцію на кишечнику була на парентеральному харчуванні більше місяця. Стан стабілізувався, і протипоказань для переведення на звичайне харчування у неї не було. За 2 тижні до скасування парентерального харчування вона почала їсти через рот звичайну їжу з додаванням ферментів. Перші кілька днів їжа засвоювалася погано, з'явилася діарея. Ми зменшили обсяг порції. Стілець став нормальним, ще через кілька днів обсяг їжі знову збільшився, і до часу скасування парентерального харчування її шлунково-кишковий тракт адаптувався до звичайної їжі.

6. А можна поєднувати парентеральне харчування і звичайне?

Можна, якщо для звичайного харчування немає протипоказань і вживання звичайної їжі виправдано. Так буває, наприклад, коли у пацієнта онкологія або великі пролежні. При цих станах потрібен великий обсяг поживних речовин, висока калорійність їжі, а парентеральне харчування не завжди може це забезпечити. Тоді додають звичайну їжу, але частіше ентеральне харчування спеціальними сумішами.

У моєму відділенні була пацієнтка з раком кишечника. Вона провела в реанімаційному відділенні півроку. Їй була встановлена еюностома (отвір у тонкому кишечнику), а у еюностоми є особливість — через неї пацієнт втрачає велику кількість поживних речовин. Тому для поповнення дефіциту поживних речовин ми призначили жінці парентеральне харчування разом з харчуванням через еюностому.

7. Парентеральне харчування призначають тільки в кінці життя?

Ні, це ніяк не пов'язано. Якщо є показання, парентеральне харчування призначають і при хорошому життєвому прогнозі

8. А у людини на парентеральному харчуванні не болить шлунок? Адже туди нічого не надходить.

Так, шлунок може боліти через відсутність природного навантаження на шлунково-кишковий тракт. У цьому випадку потрібно обов'язково звернутися до лікаря. Він призначить не тільки симптоматичну терапію для зняття болю, але і діагностичні процедури, щоб визначити причину болю.

9. Людина на парентеральному харчуванні відчуває почуття голоду?

Як правило, якщо парентеральне харчування має збалансований склад, містить необхідну пацієнту кількість калорій, то почуття голоду не буває.

10. А можна пити воду людині на парентеральному харчуванні?

Якщо для цього немає протипоказань, то можна. До протипоказань відносяться:

• порушення ковтання (дисфагія) 3-4 стадії;

• механічні перешкоди в щелепно-лицьовій області при травмах і онкології;

• пошкодження стравоходу і шлунка.

11. Які побічні ефекти (ускладнення) можуть бути від парентерального харчування?

В основному ускладнення проявляються при повному парентеральному харчуванні тривалістю більше двох тижнів. При ускладненнях парентеральне харчування або тимчасово припиняють, або коригують дозування введених засобів і швидкість введення харчування.

Виділяють кілька типів ускладнень:

• Механічні ускладнення бувають при встановленні катетера в центральну вену, через яку вводиться харчування. При занадто великій швидкості введення парентерального харчування може з'явитися подразнення внутрішнього шару вен з розвитком флебітів і тромбофлебітів.

• Метаболічні ускладнення пов'язані з порушенням обміну речовин, тобто перетворень, яким піддаються нутрієнти в організмі. Також можуть розвинутися порушення функції печінки і дефіцитні стани (по вітамінам і мікроелементам).

• Гнійно-септичні ускладнення бувають при неправильному догляді за венозним катетером і шкірою навколо нього.

• Алергічні реакції на парентеральне харчування також не рідкість.

12. Парентеральне харчування може бути тільки в лікарні? А вдома можна?

Використання парентерального харчування в домашніх умовах цілком допустимо, але тільки якщо його почали вводити ще в стаціонарі. Це необхідно, щоб проконтролювати можливі побічні ефекти, встановити потрібну швидкість введення, підібрати необхідну кількість калорій і склад харчування, навчити родичів доглядати за катетером і вводити харчування. У стаціонарі обов'язково для цього досліджують різні показники крові.

ВАЖЛИВО

• Пам'ятайте, при повному парентеральному харчуванні біохімічні дослідження крові виконуються один раз на місяць.

• Про правильність режиму харчування свідчать позитивна динаміка в загоєнні пролежнів, стабільна вага тіла і поліпшення лабораторних показників. Наприклад, підвищення рівня білків альбуміну, трансферину.

13. Чи буває алергія на парентеральне харчування? Якщо так, то що робити в такому випадку?

Буває. При алергічній реакції парентеральне харчування припиняють, лікар з'ясовує, на який саме компонент харчування виникла алергія і виключає його, призначивши іншу суміш. Якщо ж алергічна реакція сталася вдома, то необхідно негайно повідомити лікаря, припинивши введення харчування.

14. Чи є види парентерального харчування? Які?

Так, є різне парентеральне харчування залежно від обсягу та складу.

1) За обсягом:

• Повне. Пацієнт отримує тільки парентеральне харчування, у складі якого є всі необхідні нутрієнти: вода, електроліти, жири, білки, вуглеводи, вітаміни та мікроелементи. Вводиться тільки через центральні вени.

• Додаткове. Пацієнт отримує збалансоване за складом парентеральне харчування на додаток до недостатнього ентерального. Може вводитися як через центральні, так і периферичні вени.

• Часткове. Пацієнту вводяться тільки окремі елементи парентерального харчування. Наприклад, тільки вітаміни або жирові емульсії.

2) За складом:

• Амінокислотні суміші містять амінокислоти, з яких в організмі утворюються білки. Висока витрата білків може бути при втраті травних соків (наприклад, через еюностому), при опіках, пролежнях, гнійних процесах (абсцеси, бронхоектази тощо), діареї, онкологічному процесі.

При білковому дефіциті організм відчуває великий стрес і не має ресурсів для відновлення. Тому амінокислотні суміші так необхідні.

• Жирові емульсії містять необхідні організму жирні кислоти (лінолеву, ліноленову, арахідонову). Вони висококалорійні, що дає можливість вводити пацієнту невеликий обсяг харчування. При цьому можна домогтися заповнення великого дефіциту енергії в організмі. Але введення тільки жирових емульсій може призвести до кетоацидозу, тобто надмірного підвищення рівня глюкози і кетонових тіл. Кетонові тіла — це хімічні сполуки, підвищений рівень яких призводить до підвищення кислотності крові, що загрожує розвитком коми.

• Розчини вуглеводів. Вуглеводи — найбільш доступні джерела енергії для організму хворого.

• Контейнери «все в одному», що поєднують в одному пакеті дві або три частини (їх називають «камери»). 1-а камера — розчин глюкози, 2-а камера — розчин амінокислот, а 3-я камера містить жирову емульсію. У цих контейнерах склад нутрієнтів і електролітів збалансований.

15. Для парентерального харчування потрібне спеціальне обладнання? Яке?

Так. По-перше, пацієнту необхідно встановити центральний катетер. При тривалому харчуванні, а тим більше при використанні його вдома, пацієнту встановлюють спеціальний силіконовий катетер. Він вводиться у велику вену і виводиться назовні через підшкірний тунель. Перевагою таких катетерів є те, що вони можуть залишатися на місці досить тривалий час (до декількох років) і не потребують заміни.

По-друге, для того, щоб стежити за швидкістю введення парентерального харчування, використовують спеціальні системи:

• ентеромати.

• ексадроп

В ентероматі швидкість введення задається на дисплеї, а в ексадропі регулюється за допомогою різного положення коліщатка.

16. А як відбувається годування парентеральним харчуванням? Постійно? Циклами? Через скільки? Скільки часу займає?

Вдома можна проводити годування циклами або в нічний час. Це визначає лікар. Тривалість введення парентерального харчування — 12-18 годин. Після введення система від'єднується, катетер заповнюється розчином гепарину і закривається ковпачком. Після цього хворий може займатися своїми звичайними справами.

17. Парентеральне харчування дають в лікарні безкоштовно або родичі повинні купувати? А як щодо забезпечення вдома?

Суміші для парентерального харчування — це лікарські препарати. У стаціонарі пацієнти забезпечуються ними безкоштовно. Якщо людина належить до пільгових категорій, амбулаторно вона забезпечується препаратами для парентерального харчування, як і іншими ліками.