Еректильна та еякуляторна дисфункція у пацієнтів із серйозними захворювання

Cексуальна функція часто порушується у пацієнтів із серйозними захворюваннями, такими як рак, серцево-судинні захворювання та поліорганна недостатність. 

Наприклад, близько 95% пацієнтів з раком передміхурової залози повідомляють про сексуальну дисфункцію, 51% пацієнтів з раком яєчок мають труднощі з еякуляцією, а 81% пацієнтів з ішемічною хворобою серця мають еректильну дисфункцію (1-3). 

Прогресування захворювання, побічні ефекти лікування та психосоціальні фактори сприяють цьому, часто знижуючи якість життя 

Еректильна дисфункція (ЕД): визначається як нездатність досягти або підтримувати ерекцію, достатню для бажаної сексуальної активності. 

Вона часто має багатофакторний характер і може бути пов'язана зі злоякісними новоутвореннями, судинною дисфункцією, неврологічними захворюваннями, ендокринними розладами (зокрема, гіпогонадизмом та діабетом) або психологічними розладами. Антидепресанти (особливо СІЗЗС), опіоїди та антиандрогенні препарати часто пов'язані з ЕД (5-8). Вживання психоактивних речовин (алкоголю та тютюну) може сприяти цьому, як і ятрогенні фактори, такі як попередні операції, хіміотерапія та опромінення. Під час оцінки ЕД у пацієнта з серйозним захворюванням зосередьтеся на початку симптомів (включаючи часовий зв'язок із супутніми захворюваннями та зміною ліків, зокрема антидепресантів), ситуаційних факторах (наприклад, психологічних стресах та проблемах у стосунках) та наявності або відсутності нічних/ранкових ерекцій 

• Лікування без медикаментозного лікування : Перш ніж призначати ліки, з’ясуйте, як еректильна дисфункція впливає на їхній настрій, самооцінку та стосунки. Обговоріть обґрунтовані очікування щодо лікування, оскільки не всі випадки можна виправити в контексті хвороби, що обмежує життя. Пацієнтам та їхнім партнерам може знадобитися додаткова консультація, щоб впоратися з цими глибокими змінами. 

• Враховуйте психосоціальні фактори та за необхідності звертайтеся до психолога та/або сексотерапевта, особливо якщо прогноз оцінюється в місяці або більше. Заохочуйте зміни способу життя, такі як відмова від куріння/алкоголю та оптимізація супутніх захворювань (наприклад, втрата ваги, контроль артеріального тиску), якщо це доречно.

Лікування медикаментів : основним препаратом є інгібітори фосфодіестерази 5 типу (ФДЕ5) (7,11). До поширених препаратів належать силденафіл (25-100 мг PRN) та тадалафіл (5 мг на день та/або PRN, максимум 20 мг на день). ФДЕ5 протипоказані пацієнтам, які приймають препарати, що містять нітрати, і їх слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкими захворюваннями нирок або печінки або нестабільним серцево-судинним станом, але в іншому безпечні при серцевій недостатності, слабкості та серйозних захворюваннях (5). 

У слабких або схильних до гіпотензії пацієнтів слід починати з низьких доз та ретельно спостерігати за станом. Поширені побічні ефекти включають головний біль та припливи (5,11). 

Рекомендується направлення до уролога, якщо симптоми зберігаються, незважаючи на застосування інгібіторів ФДЕ5. Можна розглянути інтервенційні підходи, такі як ін'єкції або протезування пеніса (7). При еректильній дисфункції, викликаній СІЗЗС, бупропіон слід розглядати як альтернативне лікування 

Еякуляторна дисфункція (ЕдД): включає як передчасну еякуляцію (ПЕ), еякуляцію, яка відбувається раніше, ніж бажано, так і затримку еякуляції (ЗЕ), затримку або неможливість еякуляції, незважаючи на адекватні стимули (13). 

Як ПЕ, так і ЗЕ можуть бути довічними або набутими. ЕдД часто зустрічається після лікування раку або неврологічної травми. Вона також пов'язана з хронічним болем, діабетом, серцево-судинними захворюваннями та депресією 

• Нефармакологічне лікування : направлення на психіатричну та/або сексотерапію, якщо це доречно, зосереджуючись на покращенні міжособистісного спілкування та поведінкових підходів. 

• Для фізичної терапії тазового дна (ФТТ), поведінкові методи, такі як техніка «стискання та утримання», та акупунктура можуть бути корисними (7,13,16). Для пацієнтів з дегенеративною дисфункцією (ДЕ) можуть допомогти поведінкові підходи, такі як перекваліфікація мастурбації та зміна сексуальних поз (13,16). Направлення на сексотерапію часто є необхідним для належного консультування пацієнтів щодо цих поведінкових стратегій (13,16).  

• Фармакологічне лікування : для пацієнтів з прогресуючим захворюванням медикаментозна терапія може бути кращою за поведінкові методи. При ПЕ місцеві анестетики (наприклад, креми з лідокаїном/прилокаїном), що застосовуються за 5-10 хвилин до статевого акту, СІЗЗС (особливо пароксетин, що приймається на вимогу за 3-6 годин до статевого акту), трамадол та альфа-блокатори виявилися ефективними у деяких пацієнтів (7,13,16). Для дегенеративної дегенерації (ДЕ) не існує жодного препарату, схваленого FDA, а також немає добре зарекомендував себе позареєстраційний препарат (13).

• Лікування зосереджується на заміні, корекції дози або поетапному припиненні прийому ліків, що сприяють ДЕ, причому СІЗЗС, опіоїди та антиандрогени є поширеними винуватцями (7,13,16,17). Нормалізація рівня тестостерону може допомогти, як і терапія інгібіторами ФДЕ5, якщо присутня еректильна дисфункція 

References:  

1. Carter J, Lacchetti C, Andersen BL, et al. Interventions to Address Sexual Problems in People With Cancer: American Society of Clinical Oncology Clinical Practice Guideline Adaptation of Cancer Care Ontario Guideline. J Clin Oncol. 2018 Feb 10;36(5):492-511. doi: 10.1200/JCO.2017.75.8995. Epub 2017 Dec 11. PMID: 29227723. 

2. Apostolo A, Vignati C, Brusoni D, et al. Erectile dysfunction in heart failure: correlation with severity, exercise performance, comorbidities, and heart failure treatment. J Sex Med. 2009 Oct;6(10):2795-805. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01416.x. Epub 2009 Aug 11. PMID: 19674255.

3. Melisko ME, Narus JB. Sexual Function in Cancer Survivors: Updates to the NCCN Guidelines for Survivorship. J Natl Compr Canc Netw. 2016 May;14(5 Suppl):685-9. doi: 10.6004/jnccn.2016.0193. PMID: 27226515.

4. Bober SL, Varela VS. Sexuality in adult cancer survivors: challenges and intervention. J Clin Oncol. 2012 Oct 20;30(30):3712-9. doi: 10.1200/JCO.2012.41.7915. Epub 2012 Sep 24. PMID: 23008322.

5. Burnett AL, Nehra A, Breau RH, et al. Erectile Dysfunction: AUA Guideline. J Urol. 2018 Sep;200(3):633-641. doi: 10.1016/j.juro.2018.05.004. Epub 2018 May 7. Erratum in: J Urol. 2022 Mar;207(3):743. doi: 10.1097/JU.0000000000002389. Erratum in: J Urol. 2022 Mar;207(3):743. doi: 10.1097/JU.0000000000002436. PMID: 29746858.

6. Denlinger CS, Carlson RW, Are M, et al. National comprehensive cancer network. Survivorship: sexual dysfunction (male), version 1.2013. J Natl Compr Canc Netw. 2014 Mar 1;12(3):356-63. doi: 10.6004/jnccn.2014.0037. PMID: 24616541; PMCID: PMC4465261.

7. Salonia A, Bettocchi C, Boeri L, et al. European Association of Urology Guidelines on Sexual and Reproductive Health-2021 Update: Male Sexual Dysfunction. Eur Urol. 2021 Sep;80(3):333-357. doi: 10.1016/j.eururo.2021.06.007. Epub 2021 Jun 26. PMID: 34183196.

8. Sadovsky R, Basson R, Krychman M. Cancer and sexual problems. J Sex Med. 2010 Jan;7(1 Pt 2):349-73. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01620.x. PMID: 20092444.

9. Leemans C, Van den Broucke S, et al. Sexual Dysfunction in Patients with Chronic Non-Genital Physical Disease: An Umbrella Review. Int J Environ Res Public Health. 2025 Jan 24;22(2):157. doi: 10.3390/ijerph22020157. PMID: 40003383; PMCID: PMC11855788.

10. Kelemen A, Cagle J, Chung J, et al. Assessing the Impact of Serious Illness on Patient Intimacy and Sexuality in Palliative Care. J Pain Symptom Manage. 2019 Aug;58(2):282-288. doi: 10.1016/j.jpainsymman.2019.04.015. Epub 2019 Apr 22. PMID: 31022442.