• погіршення загального стану, фізичної та/або когнітивної функції на тлі прогресування невиліковного захворювання і несприятливий прогноз розвитку захворювання, незважаючи на оптимально проведене спеціалізоване лікування;

•  зниження функціональної активності пацієнта, визначеної з використанням уніфікованих систем оцінки функціональної активності;

• втрата маси тіла більш ніж на 10% за останні 6 міс.

• наявність метастатичних уражень при незначній відповіді на спеціалізовану терапію або наявності протипоказань до її проведення;

• наявність метастатичних уражень центральної нервової системи, печінки, легенів;

• наявність болю та інших тяжких проявів захворювання.

• втрата здатності до двох і більше видів повсякденної діяльності за останні 6 місяців на тлі спеціалізованої терапії;

• прогресуюче порушення ковтання;

• порушення функції тазових органів;

• розлади мовленнєвої діяльності, що перешкоджають мовленнєвому спілкуванню та соціальній взаємодії;

• високий ризик падіння та/або епізоди падіння в минулому;

• наявність хронічних ран і контрактур.

• персистуюча кома різного ступеня або стан мінімальної свідомості, когнітивні порушення;

• прогресуюче порушення ковтання;

• порушення функції тазових органів;

• розлади мовленнєвої діяльності, що перешкоджають повноцінному мовленнєвому спілкуванню та соціальній взаємодії;

• наявність хронічних ран і контрактур;

• парези та паралічі зі значною втратою функції.

• неодноразова госпіталізація з причини серцевої недостатності/ інші форми ІХС (більше 3 разів за останні 12 міс.);

• клапанні вади серця без можливості їх оперативної корекції, наявність інших значущих структурних уражень камер серця або коронарних судин без можливості проведення реваскуляризаційних та/або реконструктивних втручань;

• наявність поєднаної соматичної та/або психічної патології, що значуще впливає на якість життя та/або симптоми основного захворювання;

• задишка або болі в грудях у спокої або при незначному фізичному навантаженні;

• результати ехокардіографії: виражене зниження фракції викиду (<25%) або виражена легенева гіпертензія (тиск у легеневій артерії > 70 мм рт.ст.);

• стабільна стенокардія 3 і 4 функціональних класів (задишка або болі в грудях у спокої або при незначному фізичному навантаженні);

• тяжке, неоперабельне захворювання периферичних судин

• кінцеві стадії хронічної серцевої недостатності (III і IV функціональний клас за NYHA).

• дихальна недостатність 3 ступеня в період ремісії захворювання (задишка в спокої або при незначному фізичному навантаженні);

• потреба в респіраторній підтримці внаслідок дихальної недостатності.

- хронічна ниркова недостатність 4 або 5 стадії (розрахункова швидкість клубочкової фільтрації менше ніж 30 мл/хв) із прогресивним погіршенням;

- припинення діалізу або відмова від його початку.

• тяжкість цирозу печінки за шкалою Чайлд-П'ю не менше 10 балів (стадія С);

•  цироз з одним або кількома ускладненнями протягом минулого року;

• асцит, резистентний до дії діуретиків;

• печінкова енцефалопатія;

• гепаторенальний синдром;

• спонтанний бактеріальний перитоніт;

• повторні кровотечі з варикозно розширених вен;

• неможливість проведення пересадки печінки.

• розлади мовленнєвої діяльності, що перешкоджають повноцінному мовленнєвому спілкуванню та соціальній взаємодії;

• потреба в тривалій киснетерапії;

• потреба в респіраторній підтримці внаслідок дихальної недостатності.

•  прогресуюче порушення ковтання;

• термінальна стадія ВІЛ-інфекції;

• ВІЛ-інфекція з морфологічно підтвердженим діагнозом поширеної форми злоякісного новоутворення, що не підлягає радикальному протипухлинному лікуванню;

• ВІЛ-інфекція з хронічним больовим синдромом, зумовленим злоякісним новоутворенням;

• ВІЛ-інфекція з тривалим больовим синдромом іншої етіології;

• ВІЛ-інфекція з тяжкими мнестико-інтелектуальними порушеннями (деменцією), руховими неврологічними розладами, що виникли внаслідок перенесених опортуністичних і вторинних захворювань, інсульту, черепно-мозкової травми, зловживання психоактивними речовинами;

• ВІЛ-інфекція з глибокими трофічними розладами (трофічними виразками, пролежнями);

• туберкульоз із множинною лікарською стійкістю /туберкульоз із широкою лікарською стійкістю при неефективності 2 курсів повноцінної контрольованої хіміотерапії;

• туберкульоз із множинною лікарською стійкістю/туберкульоз із широкою лікарською стійкістю після дворазового переривання лікування при збереженні бактеріовиділення, що визначається методом посіву або дворазовою мікроскопією мокротиння;

• фіброзно-кавернозний туберкульоз легень, циротичний туберкульоз легень незалежно від лікарської чутливості мікобактерії туберкульозу за відсутності ефективності терапевтичного лікування та неможливості виконати хірургічне втручання через важкість стану основного захворювання, зокрема ускладнень туберкульозу (серцево-судинна недостатність, амілоїдоз внутрішніх органів, ураження кісток), або за наявності важких супутніх уражень;

• генералізований туберкульоз і відмова від високоактивної антиретровірусної терапії у хворих із поєднанням туберкульозу та ВІЛ-інфекції.