Послуги Безкоштовні для Паліативних Пацієнтів. Детальніше 👉
Гепатотоксичність - медикаментозне ураження печінки - патологічні процеси, які розвиваються в печінці при застосуванні лікарських препаратів у терапевтичних дозах.
Радою міжнародних медичних наукових організацій (CIOMS), а також Національним інститутом вивчення раку США (NCI), були визначені чіткі критерії для діагностичного ушкодження печінки лікарської етіології.
Гепатотоксичність - це пошкодження печінки, спричинене чужорідними речовинами (ксенобіотиками). Окремим випадком гепатотоксичності є лікарське ураження печінки (ЛПН) - ушкодження, спричинене прийомом рецептурних або безрецептурних лікарських препаратів.
Клінічні прояви лікарського ураження печінки можуть бути представлені як гострим, так і і хронічним ураженням печінки, а за тяжкістю варіювати від безсимптомного підвищення печінкових амінотрансфераз до розвитку фульмінантної печінкової недостатності.
Відмінною особливістю переважної більшості препаратів, що застосовуються у хіміотерапії онкологічних захворювань, є їхня вихідна цитотоксичність. Це значною мірою визначає гепатотоксичний потенціал протипухлинних препаратів, беручи до уваги центральну роль печінки в їх метаболізмі.
Фактори ризику лікарського ураження печінки
Визначаються організмом
Літній вік;
жіноча стать;
вагітність;
генетична схильність;
фонові захворювання печінки;
особливості імунного статусу;
супутні системні захворювання;
кількість прийнятих препаратів;
харчові чинники.
Що визначаються препаратом
Добова доза
Метаболічний профіль
Ризик взаємодії з іншими препаратами (особливо при поліпрагмазії)
Ліпосомальні препарати
Лабораторні дослідження функції печінки мають першорядне значення для діагностики ушкодження печінки, в тому числі ЛПНЩ.
Ці тести включають
АЛТ і АСТ для оцінки гепатоцелюлярного ушкодження,
лужну фосфатазу (ЛФ),
γ-глутамілтрансферазу
білірубін при холестазі, а також альбуміновий і протромбіновий час для синтезу білка в печінці.
Критерії діагностики ЛПН за допомогою цих тестів включають:
АЛТ ≥ 5 x верхня межа норми (ВМН);
ЛФ ≥ 2 x ВМН;
або АЛТ ≥ 3 x ВМН
загальний білірубін ≥ 2 x ВМН.
Відновленням та/або підтриманням "здоров'я" печінкових клітин необхідно займатися постійно, і починати терапію напередодні або в день введення хіміопрепаратів.
Якщо ви побачили підвищені показники печінкових проб в аналізі крові (АЛТ, АСТ, Білірубін, Лужна фосфатаза, ГГТП), то гепатопротективна терапія після хіміотерапії або променевої терапії вам необхідна.
Згідно з результатами робіт, з погляду доказової медицини є перелік найефективніших гепатопротекторів.
Препарати, що потребують обов'язкової редукції дози в разі розвитку гепатотоксичності:
1. Таксотер;
2. Ерлотиніб;
3. Гемцитабін;
4. Паклітаксел;
Лікування гепатотоксичності у пацієнтів, які отримують протипухлинну терапію
Оскільки гепатотоксичність на тлі протипухлинної терапії найчастіше зумовлена ідіосинкразією, можливості медикаментозної корекції та/або лікування ЛПП вельми обмежені.
У більшості клінічних ситуацій корекція і лікування медикаментозно індукованої гепатотоксичності неможливі без редукції доз протипухлинних хіміопрепаратів.
Для більшості хіміотерапевтичних схем вироблено конкретні рекомендації щодо зміни дозування, ґрунтуючись на ступені тяжкості лікарського ураження печінки.
Загальні рекомендації щодо ведення пацієнтів із розвитком лікарсько-індукованого ураження печінки на тлі проведеної хіміотерапії базуються на критеріях тяжкості гепатотоксичності Національного інституту раку США
При зміні біохімічних показників, що відповідають 1 ступеню гепатотоксичності, можливо продовжити проведення хіміотерапії з ретельним моніторингом лабораторних показників пацієнта (оцінка біохімічних показників, функціональних печінкових тестів) 1-2 рази на тиждень.
У хворих із медикаментозним ураженням печінки 2 ступеня необхідно розглянути можливість зменшення дози або тимчасового припинення прийому хіміпрепарату. Також потрібне проведення оцінки динаміки динаміки біохімічних показників крові з частотою 1 раз на 3-4 дні.
Розвиток гепатотоксичності 3-4 ступеня диктує необхідність тимчасової або повної відміни хіміопрепарату, проведення оцінки біохімічних показників крові 1 раз на 2 дні для забезпечення своєчасної діагностики розвитку фульмінантної печінкової недостатності
Щоб потрапити на лікування достатньо мати наступні документи:
Виписка з попередньо встановленим діагнозом або виписка після стаціонарного лікування
Направлення на "Нестаціонарну паліативну допомогу" від сімейного або лікуючого лікаря "Код послуги А59001"
Виписку та направлення обовязково надіслати на Viber або Telegram за номером 38 063 177 55 34 або на електронну пошту palliativekiev@gmail.com - Ви отримаєте детальну відповідь протягом доби або раніше
Хіміотерапія може призвести до пошкодження печінки, але людина може вжити заходів, щоб знизити ризик. Це може включати в себе прийом біологічно активних добавок або альтернативних ліків, а також вакцинацію.
Хіміотерапія є відносно стандартним методом лікування різних видів раку. Незважаючи на потенційну ефективність у лікуванні раку, вона також може призвести до потенційно серйозних побічних ефектів, включно з легким або важким пошкодженням печінки.
Метаболізм багатьох хіміотерапевтичних препаратів залежить від печінки. Однак деякі з них можуть спричиняти серйозні пошкодження печінки. Хіміотерапевтичні препарати можуть спричиняти легкі проблеми з печінкою, а комбінована терапія може посилити ці наслідки.