Послуги Безкоштовні для Паліативних Пацієнтів. Детальніше 👉
Шкала надання паліативної допомоги (Palliative Performance Scale)
Шкала паліативної ефективності (PPS) — перевірений і надійний інструмент, який використовується для оцінки функціональної ефективності пацієнта та визначення прогресування до кінця життя.
Шкала паліативної ефективності (PPS) використовує п’ять доменів, оцінених спостерігачами, пов’язаних зі шкалою ефективності Карновського (100-0).
Показники PPS варіюються від 0% до 100% з кроком 10%, причому 0% вказує на смерть, 10% вказує на найгірший функціональний стан і 100% вказує на найкращий функціональний статус.
Наприклад, при оцінці PPS 70% людина має обмежені можливості пересування і не може виконувати звичайну роботу, але все ще здатна доглядати за собою та має нормальне споживання ротової порожнини та свідомість, тоді як при оцінці PPS 30% людина є прикутий до ліжка, потребує повного догляду та зменшує (але не мінімально) пероральне споживання.
Оцінку визначав лікар паліативної допомоги, який заповнював історію хвороби
Шкала паліативної ефективності (PPS) використовує п’ять показників, оцінених спостерігачами, пов’язаних зі шкалою ефективності Карновського (100-0).
PPS є надійним і дійсним інструментом і добре корелює з фактичним виживанням і середнім часом виживання онкологічних пацієнтів в амбулаторних і амбулаторних умовах.
Це було визнано корисним для цілей виявлення та відстеження потенційних потреб пацієнтів у паліативному догляді, особливо оскільки ці потреби змінюються з прогресуванням захворювання.
Однак це не замінює професійного судження лікаря.
Методіка оцінки
1. Оцінки PPS визначаються горизонтальним зчитуванням на кожному рівні, щоб знайти «найкраще підходить» для пацієнта.
2. Почніть з лівої колонки та читайте вниз, доки не буде досягнуто відповідного рівня рухливості, потім читайте впоперек до наступної колонки та знову вниз, доки не буде виявлено активність/доказ захворювання.
Ці кроки повторюються, доки не будуть охоплені всі п’ять стовпців перед призначенням фактичного PPS для цього пацієнта. Таким чином, «ліві» стовпці (стовпці ліворуч від будь-якого конкретного стовпця) є «сильнішими» детермінантами і зазвичай мають пріоритет над іншими.
Приклади використання
Приклад 1 : Пацієнт, який проводить більшу частину дня сидячи або лежачи через втому внаслідок прогресуючої хвороби та потребує значної допомоги, щоб ходити навіть на короткі відстані, але який в іншому випадку перебуває в повній свідомості з хорошим споживанням, отримає оцінку PPS 50%.
Приклад 2: Пацієнт, який став паралізованим і паралізованим, потребує повного догляду, отримає PPS 30%. Хоча цього пацієнта можна помістити в інвалідне крісло (і, можливо, спочатку здається, що він становить 50%), оцінка становить 30%, тому що інакше він або вона були б повністю прикуті до ліжка через хворобу або ускладнення, якби не опікуни, які надають загальну догляд, включаючи підйом/перенесення. Пацієнт при цьому може нормально споживати та перебувати у повній свідомості.
Приклад 3: Однак, якщо пацієнт із прикладу 2 був хворим на параліч і був прикутим до ліжка, але все ще міг займатися самообслуговуванням, наприклад харчуватися, тоді PPS був би вищим до 40 або 50%, оскільки він чи вона не «повний догляд»”
3. Оцінки PPS наведені лише з кроком 10%. Іноді є кілька стовпців, які легко розмістити на одному рівні, але один або два, які здаються кращими на вищому або нижчому рівні. Тоді потрібно прийняти рішення, яке «найкраще підходить». Наприклад, вибір «напіввідповідного» значення PPS 45% є неправильним.
4. PPS можна використовувати для кількох цілей.
По-перше, це чудовий інструмент спілкування для швидкого опису поточного функціонального рівня пацієнта.
По-друге, це може мати цінність у критеріях оцінки робочого навантаження або інших вимірювань і порівнянь.
Нарешті, видається, що це має прогностичне значення.
References
Anderson F, Downing GM, Hill J. Palliative Performance Scale (PPS): a new tool. J Palliat Care. 1996; 12(1): 5-11.
Morita T, Tsunoda J, Inoue S, et al. Validity of the Palliative Performance Scale from a survival perspective. J Pain Symp Manage. 1999; 18(1):2-3.
Virik K, Glare P. Validation of the Palliative Performance Scale for inpatients admitted to a palliative care unit in Sydney, Australia. J Pain Symp Manage. 2002; 23(6):455-7.
Myers J, Kim A, Flanagan J. Palliative performance scale and survival among outpatients with advanced cancer. Supportive Care in Cancer 2015; 23.4: 913-918.