Лікування болю
Найчастіше больовий синдром розвивається
у хворих на рак шлунка (20,2%), рак легені (15,9%), при раку товстої кишки (12,5%) і раку молочної залози (10,8%).
Причому на початкових стадіях росту пухлини больовий синдром трапляється тільки у 30-40% хворих, а на стадії розповсюдження - вже у 60-70% у зв'язку з прогресуванням хвороби.
Основою знеболювання при онкологічних болях та болях неонкологічного характеру системна фармакотерапія, яка виявляється ефективною в 90% випадків.
Ми надаємо допомогу на будь-якій стадії раку і займаємося інтенсивним лікуванням больового синдрому в онкологічних пацієнтів, включно з:
- нейропатичні болі, що виникають на тлі хіміотерапії або перебігу онкологічного захворювання
- болі в кістках і суглобах, що виникають після хіміотерапії або на тлі ураження пухлинним процесом;
- болі, пов'язані з прогресуванням захворювання.
У чому полягають причини розвитку больового синдрому у паліативних хворих?
- Існує кілька основних причин розвитку больового синдрому в разі онкології - це насамперед ріст пухлинної маси, потім метастазування (як правило, кісткові метастази). Також причинами можуть бути наслідки протипухлинного лікування (оперативне втручання, променева або хіміотерапія) і супутня патологія.
📌Поширенні види болю у паліативних пацієнтів
- Так, біль поділяють як за ступенем інтенсивності: (слабкий, помірний і сильний), так і за тривалістю (гострий або хронічний). Своєю чергою, за різновидом біль буває
ноцицептивний (соматичний, вісцеральний, м'язовий) - це стандартна реакція на больові подразники,
нейропатичний - це неадекватна реакція, спричинена дисфункцією периферичної або центральної нервової системи за відсутності прямого подразнення ноцицепторів, він виникає за умови ураження нервової системи (периферичної та/або центральної).
психогенний біль, що виникає під час емоційного переживання.
📌 Ноцицептивний біль - характеристика
Ноцицептивний біль — це реакція організму на травму або запалення, яку зазвичай відчувають паліативні пацієнти. Його можна далі класифікувати на два підтипи:
Соматичний біль: походить від кісток, м'язів або сполучних тканин. Приклади: артрит, переломи кісток або розтягнення м’язів
Вісцеральний біль: виникає з боку внутрішніх органів. Приклади: панкреатит, метастази в печінці або кишкова непрохідність
Лікування такого болю часто включає НПЗЗ, опіоїди та фізіотерапію.
📌 Невропатичний біль -характеристика
Нейропатичний біль виникає внаслідок пошкодження або дисфункції нервової системи , що характеризується відчуттям печіння або стрільби. Основні аспекти включають:
Причини: діабет, хіміотерапія, здавлення нерва або інфекції
Загальні симптоми: поколювання, оніміння або підвищена чутливість
Варіанти лікування включають протисудомні засоби, антидепресанти та місцеві анальгетики.
📌 Психогенний біль - характеристика
Психогенний біль – це складний тип болю, у сприйнятті чи загостренні якого значну роль відіграють психологічні фактори. Вирішальними елементами є:
Тригери: стрес, тривога або депресія
Прояви: незрозумілий біль або підвищена чутливість до болю
Ефективне лікування передбачає психологічну підтримку, консультування та ліки, такі як антидепресанти або анксіолітики.
Ознаки та симптоми болю
📌 Словесні вирази: такі як стогін, плач або стогін
📌 Вираз обличчя: гримаса, нахмурення або зціпування зубів
📌 Зміни поведінки: такі як неспокій, збудження або замкнутість
📌 Фізіологічні ознаки: у тому числі прискорене серцебиття, артеріальний тиск або пітливість
Знеболюючі препарати для лікування болю
Ефективне лікування болю в хоспісі передбачає поєднання ліків, адаптованих до конкретних потреб пацієнта. Вибір препарату залежить від типу болю, анамнезу пацієнта та тяжкості болю. Зазвичай в хоспісі використовуються такі знеболюючі препарати:
Неопіоїдні препарати: безрецептурні препарати, такі як ацетамінофен (тайленол) і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП), такі як ібупрофен (Advil, Motrin) або напроксен (Aleve), слід розглянути для полегшення болю від легкого до помірного. Ці препарати також допомагають зменшити запалення і полегшити біль.
Опіоїди: для помірного та сильного болю опіоїди, такі як морфін, гідроморфон (Dilaudid), оксикодон (OxyContin) і фентаніл (Duragesic). Ці ліки є сильнішими, ніж неопіоїдні, і їх можна поєднувати з неопіоїдними для оптимального полегшення болю. Опіоїди можуть викликати побічні ефекти, такі як запор, сонливість і нудота, які необхідно контролювати та контролювати.
Допоміжні препарати: вони, можливо, спочатку не були розроблені для лікування болю, але можуть забезпечити полегшення разом із основними знеболювальними препаратами. Приклади включають антидепресанти, протисудомні засоби, кортикостероїди та міорелаксанти. Вони можуть допомогти впоратися з певними видами болю, такими як біль у нервах, біль у кістках або м’язові спазми.
Ліки місцевого застосування: у деяких випадках місцеве лікування, наприклад креми, гелі або пластирі, можна використовувати для локального полегшення болю. Ці препарати можна наносити безпосередньо на шкіру, щоб забезпечити комфорт, не викликаючи системних побічних ефектів.
Революційні знеболювальні препарати: опіоїди швидкої дії, такі як морфін із негайним вивільненням або фентаніл, усувають раптовий сильний біль, який «прориває» регулярний контроль болю пацієнта. Вони забезпечують швидке полегшення.
Контролюйте та коригуйте схему лікування пацієнта, щоб забезпечити оптимальний контроль болю та мінімізувати побічні ефекти. Ефективне лікування болю вимагає постійного спілкування та співпраці між пацієнтом, опікунами та командою хоспісної допомоги.
Хибні уявлення про опіоїди
Під час використання опіоїдів у хоспісах часто зустрічаються помилкові уявлення . До них належать:
Опіоїди завжди викликають звикання: хоча опіоїди мають потенціал для звикання, ризик значно нижчий у пацієнтів хоспісу, якщо вони використовуються належним чином для лікування болю.
Опіоїди прискорюють смерть: дослідження показують, що правильне використання опіоїдів для знеболення не скорочує очікувану тривалість життя пацієнтів хоспісу.
Високі дози опіоїдів викликають значні побічні ефекти: більшість побічних ефектів, таких як нудота або запор, можна ефективно контролювати за допомогою відповідних заходів і моніторингу.
Емоційна та духовна підтримка в лікуванні болю
У хоспісній допомозі вирішення емоційних і духовних аспектів лікування болю є важливим для комплексного підходу до догляду наприкінці життя.
Активне слухання: працівники хоспісів повинні чуйно вислуховувати пацієнтів і сім’ї, сприяючи довірі та відкритому спілкуванню про біль і емоції.
Емоційне консультування: консультування кваліфікованих фахівців може допомогти пацієнтам і їхнім сім’ям подолати емоційні виклики під час лікування в кінці життя.
Духовна підтримка: індивідуальна духовна підтримка , включаючи вказівки капеланів або духовних порадників, може забезпечити комфорт на основі переконань пацієнта.
Техніки усвідомленості : навчання пацієнтів глибокому диханню, медитації або керованим образам може дати їм змогу справлятися з болем і емоційним стресом.
Творчі можливості: заохочення до мистецтва, музики чи ведення щоденника може допомогти пацієнтам обробляти почуття та знаходити сенс у своїх переживаннях.
Залучення сім’ї: залучення членів сім’ї до емоційної та духовної опіки може запропонувати додаткову підтримку та покращити спілкування.
Підтримка при втраті: хоспіс також надає консультації з приводу горя та групи підтримки для сімей після смерті пацієнта.
Інтеграція емоційної та духовної підтримки в лікування болю в хоспісі створює співчутливий підхід до догляду за померлими, приносячи спокій і комфорт пацієнтам і сім’ям.
Додаткова терапія для лікування болю
Додаткова терапія може покращити звичайне лікування болю в хоспісі шляхом усунення фізичного дискомфорту, емоційного стресу та духовного страждання. Ось кілька популярних додаткових методів лікування:
Лікувальний масаж: сприяє розслабленню, знімає м’язову напругу та зменшує тривожність. Техніки можна пристосувати до індивідуальних потреб пацієнта.
Акупунктура або точковий масаж: передбачає стимулювання певних точок на тілі, щоб збалансувати потік енергії та сприяти природному одужанню. Обидві методики можуть полегшити біль і зменшити стрес.
Ароматерапія: використовує ефірні олії, щоб викликати емоційні реакції та покращувати самопочуття. Перед використанням враховуйте потенційну алергію або чутливість.
Керовані образи або медитація: допомагає пацієнтам впоратися з болем і стресом, зосереджуючись на заспокійливих образах або думках, викликаючи глибоке розслаблення.
Музична терапія: зменшує біль, тривогу та депресію за допомогою прослуховування заспокійливої музики, гри на інструментах або виконання вправ на релаксацію.
Пет-терапія: передбачає відвідування навчених терапевтичних тварин для спілкування, емоційної підтримки та комфорту.
Рейки: форма енергетичного зцілення, яка полегшує потік цілющої енергії, зменшуючи біль, тривогу та стрес, одночасно сприяючи розслабленню.
Проконсультуйтеся з медичною командою пацієнта перед використанням додаткової терапії. Інтеграція цих методів лікування зі звичайними підходами до лікування болю може створити всебічний, цілісний план догляду, який відповідає фізичним, емоційним і духовним потребам.
Як найефективніше лікувати біль при раку?
На сьогодні в нашому арсеналі є ціла низка ефективних методів лікування болю, включно із системною фармакотерапією анальгетиками, регіонарним знеболенням і хірургічними втручаннями. Основою знеболювання при онкологічних болях усіх вікових груп є системна фармакотерапія, яка виявляється ефективною в 90% випадків.
Що таке триступенева терапія болю?
Це "золотий" стандарт лікування болю в онкологічних хворих, рекомендований ВООЗ (Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я).
Здійснюємо вибір терапії після проведення діагностики та виходячи з певного типу болю й аналізу попереднього лікування, і застосовуємо комбінації різних типів знеболювальних засобів, до складу яких входять:
НПЗП,
неопіоїдні анальгетики,
опіоїдні анальгетики,
протиепілептичні препарати,
антиконвульсанти та інші ліки.
У сукупності вони дають комплексний і максимальний ефект від знеболювальної терапії.
Висновок
Ефективне лікування болю є невід’ємною частиною паліативної допомоги, оскільки воно значно впливає на якість життя та комфорт пацієнта.
Щоб потрапити на лікування достатньо мати наступні документи:
Виписка з попередньо встановленим діагнозом або виписка після стаціонарного лікування
Направлення на "Нестаціонарну паліативну допомогу" від сімейного або лікуючого лікаря "Код послуги А59001"
Виписку та направлення обовязково надіслати на Viber або Telegram за номером 38 063 177 55 34 або на електронну пошту palliativekiev@gmail.com - Ви отримаєте детальну відповідь протягом доби або раніше